Основні вимоги до оформлення курсової роботи

Курсова робота має бути оформлена відповідно до встановлених вимог. Якість оформлення роботи враховується при її оцінці.

Курсова робота виконується українською мовою.

Робота виконується на одній стороні стандартного білого аркушу формату А4 (розмір 210х297 мм).

Текст друкується за допомогою комп’ютера з дотриманням таких вимог:

шрифт – Times New Roman, звичайний світлий,

розмір шрифту (параметри) – 14,

міжрядковий інтервал тексту – 1,5, до тридцяти рядків на сторінці,

вирівнювання основного тексту – за шириною,

колір тексту – чорний.

Роботу необхідно друкувати, лишаючи поля таких розмірів:

лівий – 20 мм,

правий – 10 мм,

верхній та нижній – 20 мм.

Обсяг курсової роботистановить – 35-40 сторінок, без врахування списку використаних джерел та додатків.

Нумерація. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють угорі з правого боку сторінки без крапки в кінці.

Структура роботи.За своєю структурою курсова робота складається з:

· титульного аркушу,

· змісту,

· вступу,

· основної частини (трьох розділів, поділених на підрозділи),

· висновків,

· списку використаних джерел,

· додатків (за необхідності).

Кожна структурна частина роботи (за винятком підрозділів) починається з нової сторінки.

Титульний аркушоформлюється відповідно до встановлених вимог (див. Додаток Б) і на ньому вказується офіційна назва навчального закладу та циклової комісії, де виконана робота; прізвище, ім’я та по батькові автора; прізвище, ім’я та по батькові, науковий ступінь, вчене звання наукового керівника; місто та рік написання роботи.

Змістподають на початку роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх структурних частин роботи, а саме: вступу, розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

Назви структурних частин роботи у плані друкуються від межі лівого берегу великими літерами звичайним жирним шрифтом – ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ.

Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ” арабськими цифрами, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу з великої літери рядковими літерами звичайним світлим шрифтом.

Перелік умовних скороченьзастосовується у разі використання маловідомих скорочень, специфічної термінології, позначень тощо. Перелік подається у вигляді окремого списку, який розміщується після змісту перед вступом. У разі використання у роботі скорочень чи спеціальних термінів менше 3-х разів заносити їх до переліку умовних позначень не потрібно, а достатньо після першого використання такого позначення у роботі вказати на його повне значення.

Вступ (2-4 сторінки). У вступі необхідно обґрунтувати актуальність обраної теми, її значимість, визначити мету і завдання курсової роботи, вказати методи дослідження, що використовувались під час написання курсової роботи.

Актуальність теми дослідження, що обумовило її вибір. Визначення актуальності будь-якої теми має бути ясним, конкретним і повинно розкривати доцільність дослідження теми для розвитку науки та практики, її соціальне значення. В межах висвітлення актуальності характеризується рівень опрацювання теми в науці та окреслюються не вирішені раніше частини загальної проблеми. Правильне окреслення актуальності визначає стратегію дослідження, дозволяє відокремити головне від другорядного та визначити напрямок наукового пошуку.

Визначення об’єкту та предмету дослідження. Об’єкт дослідження - частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватись у роботі.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і включає сукупність властивостей і взаємозв’язків об’єкта, саме на нього повинна бути спрямована увага, оскільки предмет визначає тему магістерської роботи. Категорії об’єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне й часткове.

Методи дослідження, використані для досягнення поставленої в курсовій роботі мети.

Основна частина складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ окрему частину цього питання.

Відстань між заголовком (крім заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервалам.

Новий рядок друкується з абзацним відступом 1,25 мм.

Восновній частині викладається зміст дослідження: теоретичні і практичні основи дослідження, постановка проблемних питань та способи їх розв’язання тощо.

У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст та результати дослідження, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Висновки - це стислий виклад найбільш важливих практичних результатів, одержаних в роботі..

Нумерація таблиць. Цифровий матеріал у роботі необхідно подавати у вигляді таблиці. Таблиця має мати назву та номер. Нумерують таблиці послідовно суцільною нумерацією в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці вказують «Таблиця» та її номер. У наступному рядку, по центру, вказують назву таблиці (додаток Д).

Нумерація рисунків та схем. Ілюстрації позначають словом «Рис.», нумерують послідовно суцільною нумерацією в межах розділу. Назву подають під ілюстрацією. Посилання на ілюстрацію вказують скорочено, наприклад, «… наведено на рис. 2.1» (перший рисунок другого розділу).

Зразок оформлення рисунку наведено в додатку Е.

Список використаних джерел. Курсова робота повинна завершуватися списком використаних джерел,на які є посилання в тексті роботи та які використані при її підготовці та написанні.

Список використаної літератури оформляють у такій послідовності (Додаток Ж):

- закони України;

- укази Президента України;

- постанови і декрети Уряду України;

- статистичні та інші збірники;

- інструктивні матеріали (у хронологічному порядку);

- спеціальна економічна література і публікації в періодичних виданнях в алфавітному порядку із зазначенням прізвища та ініціалів автора;

- матеріали, які були зібрані на підприємствах і в організаціях та використані під час написання роботи.

Усі джерела, включені до списку використаної літератури, нумеруються послідовно. Назви використаних джерел інформації8 слід записувати у такій формі:

Прізвище та ініціали автора (чи авторів), назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання.

Міста Москва, Санкт-Петербург, Київ позначаються першими літерами (М., СПб., К.), а назви інших міст подаються повністю. Наприклад: Капран В.І. Банківські операції: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2006.

Цитати у роботі, які наведені дослівно, беруться в лапки. Після закінчення цитати або цифрової інформації у квадратних дужках зазначається порядковий номер джерела, який міститься у списку використаної літератури; далі через кому — сторінка, звідки взята цитата чи цифра. Наприклад, посилання [5, с. 10] означає, що цитату взято з джерела, зазначеного у списку літератури під номером 5 на сторінці 10. При цитуванні текстів із газет, поточної та річної звітності підприємства або організації, невеликих за обсягом нормативних документів посилання на сторінки не обов’язкове. Наприклад: [23]. При посиланні на непряме цитування у квадратних дужках додатково зазначається «див». Наприклад: [див. 7, с. 25].

Після списку літератури студент ставить свій підпис і дату виконання роботи. Наприкінці роботи (після додатків, якщо вони є), або на початку роботи залишаються дві чисті сторінки для рецензії.

Робота подається у встановлений згідно з графіком термін.

Додатки.У додатках вказується інформація, яка стосується роботи, однак не може бути розміщена безпосередньо у її тексті. Це може бути звітність банку, різного типу договори, малюнки, які відображають положення роботи та її результати. Додатки розміщуються в порядку появи на них посилань у тексті роботи, кожний додаток починається з нової сторінки.

Додатки позначаються не цифрами, а послідовно літерами української абетки, відповідно: Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Д у правому верхньому кутку сторінки. Не використовуються для позначення додатків літери Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої центровано стосовно тексту сторінки.

Поиск по сайту: