Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Дослідження прищитоподібних залоз



Прищитоподібні залози представлені двома парами дуже маленьких коричневого кольору тілець. Зовнішня залоза лежить або на щитоподібній залозі, або поряд з нею біля місця поділу загальної сонної артерії. Внутрішня залоза знаходиться на самій щитоподібній залозі. Величина щитоподібних залоз у великої рогатої худоби 8–12 мм, коней – 10–13, у собак – 2–4, свиней – 1–4, у овець і кіз – до 8 мм. Прищитоподібні залози секретують паратгормон (ПТГ), який разом з кальцитоніном і активними формами вітаміну D регулює гомеостаз кальцію в організмі. При патології реєструють наступні хвороби прищитоподібних залоз: гіпопаратиреоз, гіперпаратиреоз, післяродову гіпокальціємію, а також еклампсію собак.

Гіпопаратиреоз – захворювання, зумовлене зниженням секреції паратгормону, проявляється гіпокальціємією і нападами тетанічних судом.

Причинами хвороби можуть бути аутоімунні процеси в залозі, травми, інтоксикація, інфекції, вплив радіації, надлишкове споживання тваринами фосфорно-кальцієвих чи кальцієвих добавок. Зниження секреції паратгормону супроводжується гальмуванням утворення активних метаболітів вітаміну D в нирках, викликаючи зменшення синтезу кальцієзв’язувального білка в слизовій оболонці тонких кишок і, як наслідок, зниження рівня засвоєння кальцію в кишечнику. При гіпопаратиреозі зменшується мобілізація кальцію з кісткової тканини і виділення фосфору з сечею. Різке зниження кальцію в крові зумовлює підвищення нервової та м’язової збудливості з наступним розвитком тетанічних судом, які періодично охоплюють окремі групи м’язів: грудних і тазових кінцівок, м’язів голови, шлунка, кишечнику, діафрагми. Збіднена на кальцій кісткова тканина заміщується фіброзною (остеофіброз).

Лабораторна діагностика гіпопаратиреозу грунтується на визначенні вмісту загального та іонізованого кальцію і неорганічного фосфору в сироватці крові. Уміст загального кальцію менше 7,5 мг/100 мл (<1,85 ммоль/л), іонізованого – 4 мг/100мл (<1,0 ммоль/л), неорганічного фосфору в собак більше 6 мг/100мл (>1,94 ммоль/л). Концентрація паратгормону і метаболітів вітаміну D знижена.

Післяродова гіпокальціємія (післяродовий парез – Paresis puerperalis) – хвороба з гострим перебігом, для якої характерним є парез м’язів, коматозний стан внаслідок різкого зниження в крові й тканинах кальцію. Хворіють переважно високопродуктивні тварини 3–5-го отелів, оскільки синтез паратгормону у них знижується у 2–2,5 рази, порівняно з первістками, протягом першого тижня після отелу. Центральною патогенетичною ланкою захворювання є зниження умісту кальцію в крові й тканинах внаслідок посиленого виділення його з молозивом і зменшення всмоктування в кишечнику через знижений синтез паратгормону та дефіцит в організмі активних форм вітаміну D. Появі післяродової гіпокальціємії передує зниження в крові рівня паратгормону і біологічно активних метаболітів вітаміну D3 (Кондрахін І.П., Ганджаєв І.Ф., Мухіна О.А., Терлікбаєв А.А.).

Паратгормон збільшує реабсорбцію кальцію в ниркових канальцях, прискорює утворення в кістковій тканині комплексу кальцій-цитрат, який, потрапляючи в кров, розпадається з виділенням іонів кальцію, тим самим підтримуючи гоместаз кальцію. Проте при високій продуктивності корів, коли витрати кальцію неадекватні його надходженню і порушені нейроендокринні механізми регуляції його обміну, відновити гомеостаз кальцію за рахунок остеолізису організм не в змозі. Виникненню гіпокальціємії сприяє також підвищений синтез кальцитоніну – антагоніста паратгормону, який пригнічує резорбцію кальцію в кістках, знижуючи активність остеокластів. Тому іони кальцію вивільняються з тканин, особливо з м’язової, що спричиняє порушення процесу нервово-м’язового збудження і скорочення м’язів, внаслідок чого тонус м’язів ослаблюється, настає їх парез.

Діагностика. Втрата реакції на зовнішні подразники, послаблення тонусу м’язів, залежування, коматозний стан, поява S-подібного згину шиї, відсутність чутливості шкіри, зіниць, анального отвору, атонія передшлунків. Патогномонічна ознака – різке зниження рівня загального кальцію в сироватці крові до 1,85 ммоль/л і менше та іонізованого кальцію до 0,50–0,75 ммоль/л (2,0–3,0 мг/100мл) і менше. Відмічається деяке зменшення в крові магнію. Уміст паратгормону в сироватці крові менший 20 пг/мл, кальцитоніну – більший 10 пг/мл.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.