Загальні зауваження. Плід призначений для захисту насіння, його розповсюдження і властивий лише покритонасінним. Формується він із квітки в результаті її зміни після подвійного запліднення. В утворенні плоду основну роль відіграє гінецей. У деяких випадках в утворенні плоду беруть участь й інші елементи квітки: квітколоже, основи тичинок, пелюсток, чашолистків. У деяких сортів (винограду і огірків) плоди формуються без запліднення і не дають насінин. Такі плоди називають партенокарпічними.
Плід складається з оплодня і насінини. Оплодень формується із стінок зав’язі, а інколи й з інших частин квітки і складається з трьох шарів: екзокарпію (зовнішній шар), мезокарпію (середній шар) і ендокарпію (внутрішній шар).
Різноманітність плодів дуже велика, що викликано пристосуванням їх до поширення. Плід називають простим, якщо в його утворенні бере участь одна маточка (горох).
Прості плоди можуть розпадатися на окремі частини (тмин, клен, морква). Тому їх називають розпадними. Якщо прості плоди розламуються за поперечними перегородками на однонасінні членики, їх називають членистими (редька дика).
Плід, утворений кількома маточками однієї квітки (малина, жовтець), називають збірним.
Супліддя на відміну від плодів виникають із суцвіття (шовковиця, інжир, ананас). В утворенні суплідь, крім квіток, бере участь і вісь суцвіття.
В основу дальшої класифікації простих і збірних плодів покладені такі ознаки: консистенція оплодня (суха чи соковита), кількість насінин (одна чи багато), розкривання оплодня (розкривний і нерозкривний спосіб), кількість плодолистків, які формують плід, тощо.
Об’єкти. Плоди різних типів і видів рослин.
Завдання. 1. Вивчіть особливості будови соковитих плодів.
2. Вивчіть особливості будови простих типів плодів.
3. Вивчіть особливості будови різних типів складних плодів і супліддя.
Обладнання і матеріал: лупи, скальпелі, препарувальні голки, живий і
фіксований матеріал, таблиці, слайди, муляжі тощо.
Література: [1], с. 366—372; [3], с. 169—172; [4], ч. 1, с. 337— 344; [7],
c.256-260; [8], ч. 1, с. 318—325; [9], с. 173—179; [11], c.201-213; [13], c.129-
132; [15], c. 335-350.
Макроскопічне дослідження соковитих плодів. На прикладі плоду сливи чи вишні вивчіть будову соковитих плодів. Доцільно було б зробити поздовжній зріз через його м’якуш. На поздовжньому зрізі плоду виділяються такі складові частини: екзокарпій — це зовнішня тонюсінька шкірка, яка нерідко покривається восковим нальотом чи поволокою; мезокарпій — становить основну частину оплодня і служить місцем запасання поживних речовин; ендокарпій — внутрішня частина оплодня, яка в кісточкових рослин утворює кам’янистий шар; насінина, яка забезпечує розвиток рослин. Зарисуйте поздовжній зріз соковитого плоду та його складові частини.
Макроскопічне дослідження плоду малини. Візьміть плід малини і зробіть через нього поздовжній зріз. На ньому (рис. 115) видно видовжене конічне квітколоже, до якого прикріплюються прості кістяночки. У кожній можна розрізнити екзокарпій, мезокарпій і ендокарпій, які вже бачили у кістянки вишні. Тому такий плід, на спільному квітколожі якого розвиваються прості плоди, називається складним плодом.
На прикладі плоду помідора ознайомтесь із будовою ягоди (див. рис. 115). У нього виділяється екзокарпій, мезокарпій, гнізда плоду, центральний сім’яносець, або плацента і насінини.
На прикладі плоду суниць вивчіть будову несправжнього плоду складної сім’янки (див. рис. 115). Для цього зробіть поздовжній зріз плоду і уважно роздивіться його будову. Ви побачите дуже розросле м’ясисте квітколоже і численні сім’янки, вдавлені в м’якуш плоду.
Плід малини подібний до плоду ягоди, але відрізняється від нього тим, що має шкірястий екзокарпій та м’ясистий мезокарпій і дерев’янистий ендокарпій. М’ясиста частина утворена розрослими плацентами.
Макроскопічне дослідження сухих плодів. До сухих плодів належать такі, в яких вміст гігроскопічної вологи становить до 15 %. До них належать прості й складні плоди, розпадні. Зарисуйте найбільш поширені плоди та їх складові частини.
ї
Рис. 115. Будова і типи плодів:
а – горіх; б – сім’янка; в – складна сім’янка суниці; г – біб; д – стручок;
е – стручечок; є – листянка; ж – однокрилатка; з – двокрилатка; и – кістянка;
і – кістянка у розрізі; ї – складна кістянка; й – коробочка, що відкривається стулками; к – коробочка, що розкривається дірочками; л – коробочка, що розкривається зубчиками; м – горіх-жолудь; н – зернівка; о – ягода; п – ягода у розрізі; 1 – стулки; 2 – насінини; 3 – екзокарпій; 4 – мезокарпій; 5 – ендокарпій; 6 – насінина; 7 – серединна перетинка; 8 – плюска; 9 – плід; 10 – оплодень;
11 – насінна шкірка; 12 – ендосперм; 13 – зародок; 14 – гнізда плоду;
15 – насінини; 16 – центральний насіннєносець
Біб — це простий розкривний плід, утворений двома стулками, до країв яких прикріплюються насінини без ендосперму. Плід утворений одним плодолистком, але розкривається двома швами — справжнім і несправжнім (див. рис. 115).
Стручок утворений двома плодолистками, має два гнізда і поперечну перетинку, до якої прикріплюється насіння. Аналогічну будову має стручечок, але його ширина дорівнює довжині або ширина становить 2/з його довжини.
Коробочка утворена 3—5 або багатьма плодолистками. При зростанні їх країв формується 1—2- або багатогнізда коробочка (див. рис. 117). Роздивіться коробочку маку або дурману чи блекоти.
Зернівка — це однонасінний плід (див. рис. 115), в якого насінна шкірка зростається з оплоднем. Ви бачили поздовжній зріз зернівки у пшениці при визначенні запасних поживних речовин.
Горіх — це однонасінний плід (див. рис. 115), в якого оплодень кам’янистий і не зростається з насіниною, як у ліщини.
Сім’янка — це однонасінний нерозкривний плід, в якого оплодень шкірястий і не зростається з насіниною. Сім’янка у соняшника.
Крилатка — це одно- або двонасінний плід, в якого насінина вкрита незростаючими шкірястими або дерев’янистими оплоднями з крилаткою, це плоди ясеня, клена (див. рис. 115).
Листянка — це розкривний плід, утворений одним плодолистком. Насінини прикріпляються до краю шкірястої стулки, це плід у сокирок польових.