Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Мікроскопічні дослідження жіночої і чоловічої шишечок



Користуючись фіксованим матеріалом, відділіть пінцетом від групи чоловічих шишечок одну. Покладіть на предметне скло і розгляньте під лупою. Голочкою добудьте пилок, покладіть на предметне скло, накрийте покривним скельцем і помістіть



під мале, а потім під велике збільшення мікроскопа. У полі зору видно, що кожна пилинка має дві оболонки: зовнішню — екзину і внутрішню— інтину (рис. 100). З боків пилинки помітні два повітряних мішки, які сприяють поширенню пилку. Всередині пилинки досить помітним є ядро. А якщо пошукати пилинки, близькі до проростання, то у них можна відшукати два ядра — вегетативне і генеративне, останнє розміщується поблизу оболонки. Вегетативне ядро бере участь в утворенні пилкової трубки, а генеративне — в утворенні чоловічих гамет — сперміїв.

Рис. 99. Насінна лусочка жіночої шишечки: а — загальний вигляд жіночої шишечки; б — вигляд знизу; в — вигляд зверху; 1 — мегаспорофіли; 2 — видозмінені листочки; 3 — вісь шишечки; 4 — насінна лу­ска; 5 — насінний зачаток; 6 — покривна лусочка

На готових постійних препаратах поздовжнього розрізу чоловічої шишечки добре видно її мікроскопічну будову. Помістивши препарат під мале збільшення мікроскопа, видно, що шишечка складається з осі, до якої прикріплюються мікроспорофіли із спорангіями. На спорангіях помітні мікроспори жовтого кольору (рис. 101). Зарисуйте поздовжній розріз чоловічої шишечки і стрілочками покажіть вісь шишечки, мікроспорофіли, мікроспорангії з мікроспорами.

Жіночу шишечку більш детально можна вивчити на постійному препараті її поздовжнього розрізу. Помістивши препарат під мале збільшення мікроскопа, видно, що жіноча шишечка має вісь і два типи лусок: покривну лусочку, а в її пазусі — насінну лусочку із насінними зачатками. Перевіривши мікроскоп на велике збільшення, можна краще розглянути розміщення насінних зачатків. Але детальну будову


в

Рис. 100. Будова мікроспори (пилинки): а - будова пилинки; б - проростаюча пилинка; 1 - ек­зина; 2 - проталіальні клітини; 3 - антеридіальна клітина; 4 - вегетативна клітина; 5 - повітряний мішок; 6 - інтина; 7 - ядро стерильної клітини базальної; 8 - яд­ро спермагенної (генеративної) клітини; 9 - ядро веге­тативної клітини; 10 - пилкова трубочка

насінного зачатка можна вивчити, користуючись рисунками і таблицями (рис. 102). Насінний зачаток сосни складається з інтегумента і нуцелуса. Нуцелус — це гомолог мегаспорангію, він має яйцеподібну форму і почасти зростається з інтегументом. Лише верхівка, що звернена до осі шишечки, вільна. Там інтегумент утворює мікропіле (пилковхід). Молодий нуцелус складається з диплоїдних клітин, одна з яких через деякий час перетворюється в мегаспороцит, який має здатність до мейотичного поділу. З нього утворюються чотири лінійних мегаспори, три з яких дегенерують, а одна — проростає в багатоклітинний жіночий гаметофіт — первинний ендосперм із двома архегоніями на верхівці. Зарисуйте схему будови насінного зачатка і стрілочками
Рис. 101. Чоловіча шишечка: а - чоловіча шишечка у розрізі; б - мікроспорофіл у плані; в - мікро- спорофіл у розрізі; 1 - вісь; 2 - мікроспорофіл; 3 - мікро- спорангій; 4 - видозмінені лис­точки; 5 - остов; 6 - козирок; 7 - ніжка; 8 - мікроспори (пилок)
покажіть: інтегумент, мікропіле, нуцелус, жіночий гаметофіт, архегонії. Таким чином, вивчивши будову спороносних органів сосни, можна зробити висновок, що пилок сосни — це дуже редукований недорозвинутий чоловічий гаметофіт, що розвивається всередині мікроспори, а жіночий гаметофіт — це первинний ендосперм, що розвивається в нуцелусі. Вітром пилок переноситься на насінний зачаток і вже там відбувається остаточний розвиток чоловічого гаметофіта. Наступної весни пилок, що потрапив на насінний зачаток, проростає. Його вегетативна клітина разом з інтиною утворюють пилкову трубку, ядро антеридіальної клітини проникає в трубку і вже там ділиться мітозом на генеративну клітину і клітинну ніжку. Утворення із генеративної клітини двох сперміїв відбувається перед заплідненням. Пилкова трубка вростає через мікропіле в нуцелус і досягає жіночого гаметофіта, де один із сперміїв запліднює яйцеклітину. Із зиготи потім розвивається зародок, а насінний зачаток перетворюється у насінну. Сформована насінина поєднує у собі подвійну природу — гаметофіта (гаплоїдний первинний ендосперм) і спорофіта (диплоїдний зародок).

Рис. 102. Схема будови насінного за­чатка: 1 — мікропіле; 2 — інте- гументи; 3 — нуцелус; 4 — проростаюча пилкова труб­ка; 5—спермій; б—архегоній; 7—яй­цеклітина; 8 — жіночий гаметофіт (первинний ендосперм)  
Дослідження насінини сосни.Препарат насінини сосни можна самостійно приготувати під час заняття. Для цього гострим скальпелем або лезом обережно зробіть поздовжній розріз насінини. Одну з половинок або тоненький зріз помістіть на предметне скло і розгляньте за допомогою лупи або малого збільшення мікроскопа. На зрізі побачите зовні тоненьку коричнювату насінну шкірку, яка оточує білуватий маслянистий первинний ендосперм. У ньому посередині розміщується зародок із кількома сім’ядолями, що прикривають брунечку. При ретельному вивченні насінини ви побачите також підвісок, за допомогою якого кріпиться зародок (рис. 103).


Рис. 103. Насінина сосни: а — загальний вигляд; б — насінина у розрізі: 1 — кри­латка; 2 — власне насінина; а — насінна шкірочка; 4 — сім'ядоля; 5 — брунечка; 6 — підсім'ядольне коліно; 7 — зародковий корінець; 8 —кореневий чохлик; 9 — масля­нистий ендосперм; 10 — зародок
Висновок. Голонасінні — найдавніші насінні рослини. Це вічнозелені, рідко листопадні дерева та кущі, а ще рідше ліани (гнетум). Вони розвивалися за двома гілками еволюції — мікрофільною (хвойні) та макрофільною (насінні папороті, саговники). У насінному зачатку один мегаспорангїй (нуцелус), оточений інтегументом. Насінні зачатки розміщуються на насінних лусках жіночих шишечок. Мікроспори та пилок утворюються в чоловічих шишечках. Розвиток жіночого гаметофіту, запліднення і початкові стадії розвитку спорофіта відбуваються в середині насінного зачатка і насінини, що є кроком уперед порівняно із зовнішнім заплідненням у папоротеподібних. Відділ включає шість класів сучасних і викопних рослин, більшість із 650 видів яких належать до класу хвойних.

 

Тести для самоконтролю

1. Які органи спороношення є у сосни звичайної і як вони розвиваються?

2. Назвіть складові частини спори і що з них розвивається?

3. Де розвивається жіночий гаметофіт сосни і який шлях його формування?

4. Які типи пагонів вами виявлені у сосни звичайної?

5. Який представник голонасінних росте у пустелях Африки?

6. На які класи ділиться відділ голонасінних?

7. У яких викопних голонасінних була двостатева шишечка?

8. Назвіть представників відділу, в яких уже немає архегоніїв.

9. Назвіть складові частини насінини і зародка сосни.

10. Чому голонасінні належать до архегоніальних рослин?


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.