Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методичні поради до вивчення морфології листка

⇐ ПредыдущаяСтр 21 из 46Следующая ⇒

Рекомендуємо зібрати різні типи листків і вклеїти їх в морфологічний гербарій, який студенти повинні здати до 1 жовтня. При цьому систематизуйте листки за будовою або складом, обрисами листкової пластинки, характером верхівки, основи, краю, розчленуванням. Виділіть окремо прості й складні листки, продемонструйте їх особливості будови.

Серед матеріалу, що роздається, а також під час екскурсії знайдіть різні види спадкових метаморфозів листка і травматичних видозмін, зумовлених дією біотичних та абіотичних екологічних факторів.

Рис. 61. Морфологія і типи листків: а – морфологія простого листка. Типи листків: б-в – черешкові з прилистками (б –простий, яблуня, в – складний, троянда); г – збіжний (волошка); д – сидячий (талабан); е – із піхвою (ячмінь); 1 – стебло; 2 – прилистки; 3 – черешок; 4 – листкова пластинка; 5 – рахіс; 6 – листочок; 7 – піхва; 8 – вушка; 9 – язичок

Макроскопічне дослідження будови листка.Візуально спостерігаючи або користуючись лупою, вивчіть складові частини листка. Якщо відшукаєте і візьмете молодий листок яблуні або конюшини альпійської, то безпомилково знайдете такі складові частини листка: прилистки, черешок і листкову пластинку. При уважному розгляді листка осоту або куколю ви не виявите черешка. Такі листки називаються сидячими, або безчерешковими. У листків пшениці, вівса, жита також немає черешка, але видно, що в нижній частині він охоплює стебло і перетворюється в незамкнуту піхву По краях в основі листкової пластинки злаків, виникають придатки, які називають вушками (рис. 61). На місці переходу від піхви до листкової пластинки знаходиться язичок різної величини і форми. При ретельному вивченні осок можна з'ясувати, що в нижній основі листки повністю охоплюють стебло і утворюють замкнуту піхву, а на місці переходу від піхви до листка

Рис. 62. Прості листки за загальними обрисами: а – голчастий; б – лінійний; в – овальний; г – видовжений; д – оберненояйцеподібний; е – ниркоподібний; є – стрілоподібний; ж – ланцетний; з – округлий; и – яйцеподібний; і – серцевиднояйцеподібний; ї – лопаткоподібний; й – ромбічний; к – списоподібний

немає язичка. Це так звані безлігульні листки. У листків моркви, петрушки, дудника черешки розширені при основі і утворюють мішкоподібні здуття. У представників родини гречкових (щавлю) при основі черешка листка прилистки зростаються у розтруб.

Листки за загальними обрисами. Серед одержаних листків виберіть і в альбомі зарисуйте такі листки за загальними обрисами (рис. 62): голчасті — у сосни; ланцетні — у верби; лінійні — пшениці, жита; яйцеподібні — граба, бузку;
оберненояйцеподібні — любки дволистої; ромбічні — берези, осокору; округлі — осики, грушанки; лопаткоподібні — горлянки; стрілоподібні — стрілолиста; списоподібні — березки, щавлю горобиного, ниркоподібні — копитняка; серцеподібні — у липи, фіалки; видовжені — у верби козячої.

Листок за формою верхівки: тупий (копитняк), гострий (верба, дурман), загострений (плаун, осокір), гострокінцевий ( плющ, кизил), виїмчастий (жовтяниця).

Листки за формою основи листкової пластинки. Із представленого живого і гербарного матеріалу відберіть листки за формою основи листкової пластинки і розмістіть їх у такому порядку: списоподібні (березка), стрілоподібні (стрілолист), клиноподібні (осокір), серцеподібні (фіалка), округлі (осика).

Рис. 63. Типи листків: І – листок за формою верхівки: а – тупий; б – гострий; в – загострений; г – гострокінцевий; д – виїмчастий; ІІ – листок за формою основи листкової пластинки; е – клиноподібний; є – округлий; ж – серцеподібний; з – стрілоподібний; и – списоподібний; ІІІ – листок за формою краю; і – тупопилчастий; ї – двоякопилчастий; й – зубчастий; к – колючезубчастий; л – городчастий; м – виїмчастий

Листки за формою краю. Виберіть листочки, які мають цілісний край (льон, частуха), зубчастий (шавлія, береза), двоякозубчастий (ліщина), пилчастий (кропива, шовковиця), городчастий (фіалка, розхідник), виїмчастий (лутига) (рис. 63).

Рис. 64. Жилкування листків: а – паралельне; б, в – дугове; г - перистожилкове, д – пальчастожилкове (г,д – сітчасте); е – пальчасте; є – дихотомічне

Листки за жилкуванням. Розглядаючи листки з нижнього боку, видно масу жилок, нервацію. Вивчіть характер жилкування і зарисуйте такі групи жилкування (рис. 64): дихотомічне (гінкго), сітчасте: а.) пальчастожилкове (клен), б.) перистожилкове (груша), паралельне (пшениця), дугове (частуха).

Листки за розчленуванням листкової пластинки. На прикладі гербарних зразків і живого матеріалу розгляньте і вивчіть цілісні, надрізані, лопатеві, роздільні та розсічені, ліроподібні, стругоподібні, ниркоподібні, щитоподібні типи листків.

Рис. 65. Листок за розчленуванням листкової пластинки: а – пальчастолопатевий; б – пальчастороздільний; в – трійчастолопатевий; г – ліроподібний; д – стругоподібний; е – пальчасторозсічений; є – перистолопатевий

Лопатеві листки відзначаються тим, що виїмки не перевищують ¹/₄ листкової пластинки. Серед них розрізняють трійчастолопатеві (хміль), пальчастолопатеві (виноград справжній), перистолопатеві (дуб).

Роздільні листки — це такі, виїмки листкової пластинки яких становлять понад ¹/₄, або ²/₃ відстані від краю до центральної жилки. Серед них трапляються трійчастороздільні, пальчастороздільні (клен звичайний), перистороздільні (кульбаба) (рис. 65).

Розсічені листки утворюють виїмки, що доходять до центральної жилки, або до основи жилок у листків з пальчастим жилкуванням. Вони представлені перисторозсіченими (помідор, чистотіл) і пальчасторозсіченими (жовтець їдкий, види герані).

У ціліснопластинкових листків листкова пластинка не має виїмок (медунка), а у надрізаних – листкова пластинка утворює тільки неглибокі виїмки по краях.

Типи листків. Розрізняють прості і складні листки. Прості листки — це такі, що складаються з прилистків, черешка і однієї листкової пластинки. Ви переконалися, що до них належать більшість із тих листків, які були раніше розглянуті.

Складні листки — це такі, на спільному черешку яких розміщені прості листочки, кожний з яких вільно і самостійно опадає. До них належать такі типи: трійчастий (конюшина, суниці), пальчастий (люпин, каштан), парноперистоскладний (жовта акація), непарноперистоскладний (біла акація, горобина, шипшина)

Парноперистоскладні листки доцільно було б розглянути на прикладі листків горобини або кизилу. На спільному черешку розміщуються попарно з обох боків прості листочки (рис. 66).

Рис. 66. Типи складних листків: а, б – парноперисті; в – непарноперистий; г, д – пальчастоскладні; е – трійчастий; є – двоякоперисторозсічений

Видозміни, або метаморфози листка виникають під впливом дії різноманітних екологічних факторів. Найбільш поширеними у помірній зоні є: колючки, вусики, філодії.

Колючки властиві посухостійким ксерофітним рослинам як пристосування для зменшення випаровування (транспірації). У барбарису і кактусу в колючки перетворюються листки, в акації – прилистки, а в листка астрагалу ‑ верхівка рахіса.

Вусик — це видозміна листка, що виконує функцію прикріплення до опори. Вони властиві чіпким рослинам (ліанам). У листка гороху або вики бачите, як непарний листочок перетворюється у вусик, за допомогою якого він прикріпляється до опори.

Філодії — це видозміни листків у австралійських акацій, у яких черешок набуває форми листкової пластинки і виконує функцію фотосинтезу.

Листкові сукуленти — це такі видозміни, які мають дуже розвинуту водозапасаючу паренхіму, захищену товстим кутикулярним шаром. Такі видозміни видно в очитка, алое та ін. На поперечному зрізі такої видозміни можна побачити дуже розвинену основну паренхіму і слабо представлену механічну тканину.

Ловильні апарати — це одна з видозмін, в якої листкова пластинка перетворюється в апарат, що служить для виловлювання комах. Листкова пластинка розширюється і утворює численні залозисті перетравлювачі, які виділяють липку речовину з перетравлюючими ферментами. Такі видозміни характерні для росички.

Висновок. Із проведеного морфологічного аналізу різних типів листків стає зрозумілим, що листок є одним із найлабільніших органів. Листки представлені двома основними групами – простими і складними. Прості листки підрозділяються: за формою листкової пластинки, її основою, верхівкою, краєм та за ступенем розчленування. Складні листки характеризуються типом галуження рахіса і способом прикріплення до нього простих листочків.

Тести для самоконтролю

1. Які листки називаються простими?

2. Назвіть складові частини листка та їх видозміни.

3. Які ви знаєте типи листків за обрисами листкової пластинки?

4. Назвіть типи листків за їх верхівкою і наведіть приклади.

5. Назвіть типи листків за їх основою і наведіть приклади.

6. Назвіть види листків за формою краю.

7. Які листки називаються складними?

8. Наведіть приклади: пальчастолопатевих, пальчастороздільних і пальчасторозсічених листків.

9. Які типи жилкування листків ви знаєте в одно- і двосім'ядольних рослин?

10. Які види листків видозмінюються у ловильні апарати?

11. Листки яких рослин утворюють колючки?

12. Наведіть приклади рослин, в яких листки перетворилися у вусики.

13. За якими критеріями виділяють листки цілісні, надрізані, лопатеві, роздільні та розсічені?

14. Що собою являють піхви у злаків і осок, чим вони відрізняються?

15. Яке біологічне значення язичка і ловильного апарата?

⇐ Предыдущая 14 15 16 17 18 19 202122 23 24 25 26 27 28 29 Следующая ⇒

Поиск по сайту: