Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 13. ПЕРВИННА АНАТОМІЧНА БУДОВА КОРЕНЯ



 

Загальні зауваження. Особливістю первинної будови кореня є формування первинних тканин із конуса наростання. Завдяки поділу зовнішнього шару клітин зони ділення (дерматогену) утворюється постійна тканина — епіблема з кореневими волосками. Клітини периблеми зумовлюють виникнення постійних елементів первинної кори, а клітини плерома – усім складовим частинам центрального циліндра.

Об'єкти. 1. Корінець проростка пшениці м'якої — Тrіticum aestivumL.

2. Корінь півників німецьких — Irіs gеrmаnіса L.

Завдання. 1. На самостійно виготовленому препараті пророслої зернівки

пшениці вивчіть морфолого-генетичні зони кореня.


2. На готовому препараті поперечного зрізу кореня півників вивчіть первинну будову кореня.

3. В альбомі чітко відобразіть особливості морфолого-генетичних зон молодого корінця пшениці та первинної будови кореня півників.

Обладнання і матеріали: мікроскопи МБР-1 або Біолам, скальпелі, леза, бритви, лупи, проростки пшениці, готові препарати кореня півників, таблиці тощо.

Література: [І], с. 116—121; [2], с. 25—28; [4], ч. 2, с. 31—35; [7], с. 121-125; [8], ч. 1, с. 173—182; [9], с. 80—82; [10], с. 173—182; [11], с.102-107; [12], с.189-199; [13], с.33-35; [14], с.120-138; [15], с.127-136.

 

Методика виготовлення препарату кінчика кореня пшениці. Насамперед слід приготувати предметне скло і покривне скельце, протерши їх дочиста і досуха. На предметне скло нанесіть краплину води або розчину йоду в йодистому калії.

Рис.35. Кінчик кореня пророслої зернівки пшениці: 1 - епіблема з кореневими волосками; 2 - первинна кора; 3 - центральний циліндр (стела); 4 - дерматоген; 5 - периблема; 6 - плером; 7 - кореневий чохлик; 8 - зона поділу; 9 - зона росту; 10 – зона всмоктування; 11 - провідна зона
Із бактеріологічної чашки візьміть пророщену зернівку пшениці і скальпелем або лезом відріжте молодий корінчик проростка пшениці довжиною 1-2 см і помістіть його в краплину води на предметне скло. Користуючись лупою або мікроскопом з малим збільшенням, ретельно роздивіться кінчик кореня і переконайтеся в тому, що він прикритий кореневим чохликом, а на певній відстані ще й має кореневі волоски. Якщо цих частин не виявлено, візьміть інший корінець, де будуть і кореневий чохлик і кореневі волоски. Його й помістіть у краплину води, накрийте покривним скельцем. Готовий


тимчасовий препарат покладіть на предметний столик мікроскопа і закріпіть його затискачами.

Візуальне та мікроскопічне дослідження препарату молодого корінця проростка пшениці. У зернівки пшениці чітко виділяються три корінці: один із них головний і два додаткові, що розвиваються з гіпокотиля. Кожен корінець має єдиний тип будови. Тому на препараті виділяються всі зони, властиві для кореня односім'ядольних рослин: кореневий чохлик, зона поділу, зона росту, зона кореневих волосків, зона проведення, зона бічних коренів у достатньо видимих проростків.

При малому збільшенні мікроскопа знайдіть кореневий чохлик. На препараті видно, що від нього відділяються окремі клітини. Під кореневим чохликом знаходиться зона поділу клітин: у ній розрізняють темну центральну частину (плером), з якої розвивається центральний циліндр, світла смуга клітин периблеми по обидва боки від плерома, і зовнішній шар клітин—дерматоген (рис. 35).

Вище зони поділу розміщується зона росту, або зона розтягу, завдяки цьому відбувається ріст кореня. Закінчується зона з утворенням перших горбочків майбутніх кореневих волосків. Далі знаходиться зона кореневих волосків, особливістю якої є система добре розвинених волосків, за допомогою яких рослина одержує необхідну кількість води і поживних речовин.

Ділянку кореня, з якої починається відмирання кореневих волосків, і до перших зачатків бічних коренів називають зоною проведення. Зона з розвинутими та зачатковими бічними коренями називається зоною бічних коренів.

Мікроскопічне дослідження препарату кореня півників. При малому і великому збільшенні мікроскопа відшукайте три основні блоки тканин: епіблему, первинну кору і центральний циліндр (рис.36). Епіблема являє собою зовнішній шар паренхімних клітин, витягнутих у горизонтальному напрямі. Молоді клітини живі, на препараті голубуватого кольору. В деяких із них зовнішні стінки випинаються і витягуються в кореневі волоски. Під епіблемою розміщується 3–5 шарів багатокутних, щільно зімкнутих клітин екзодерми. Клітинні оболонки просочені суберином, непроникні для води, шкідників і виконують функцію захисту після злущення епіблеми. Більшу частину препарату становить мезодерма, її клітини великих розмірів, за формою паренхімні, округлі, тонкостінні, з міжклітинниками. Внутрішній шар первинної кори створює ендодерма. Клітини ендодерми легко розпізнати: вони забарвлені у червоний колір, мають потовщення оболонок з трьох боків — внутрішнього тангентального і двох радіальних. Клітини різною мірою здерев'янілі. Це кільце клітин в окремих місцях розривається пропускними клітинами, вони живі, мають тонкостінні клітинні оболонки, заповнені густим вмістом. Через них просочується вода і поживні речовини до провідних елементів центрального циліндра.

Останній починається із перицикла, клітини якого живі, розміщені паралельно ендодермі.

Рис.36. Поперечний зріз кореня півників німецьких (первинна будова): І – епіблема з кореневим волоском; ІІ – первинна кора: 1 – екзодерма; 2 – мезодерма; 3 – ендодерма; 4 – пропускні клітини; ІІІ – центральний циліндр: 5 – перицикл; 6 – трахеїди; 7 – судини (6, 7 – первинна ксилема); 8 – ситовидні трубки; 9 – клітини-супутниці; 10 – тонкостінна паренхіма (8, 9, 10 – первинна флоема); 11 – товстостінна паренхіма центрального циліндра
Клітини перециклу здатні до ділення: вони утворюють клітини міжпучкового і коркового камбію (фелогену) і дають початок розвитку бічним кореням, тому цю тканину називають коренерідною, твірною. Глибше залягає паренхіма центрального циліндра, яка в центральній частині нерідко дерев'яніє, внаслідок чого набуває червоного відтінку. В цю тканину заглиблений провідний пучок радіального типу. Саме такий пучок характерний для первинної будови кореня. Він утворений радіальними променями ксилеми, які ближче до ендодерми утворені дрібними за розмірами трахеїдами і судинами протоксилеми, а ближче до центру — великими судинами метаксилеми. Між променями ксилеми знаходяться ділянки флоеми, в якій відповідним чином виділяються протофлоема, орієнтована до ендодерми, і метафлоема, яка спрямована до центру.


Висновок. Первинна будова кореня для односім'ядольних рослин властива на все їх життя, а для двосім'ядольних — у молодому віці. Структура розміщення тканин забезпечує якнайшвидше поглинання води та мінеральних солей з ґрунту і надходження їх до провідної тканини. З функціонуванням перициклу пов'язано формування бічних коренів та кореневих систем рослини, а у двосім’ядольних рослин забезпечують перехід до вторинної будови.

 

Тести для самоконтролю

 

1. У якій частині чи зоні молодого корінця відбувається спеціалізація тканини?

2. Для якої зони властивий ріст?

3. Що собою являє перицикл і яка його роль?

4. Назвіть і охарактеризуйте усі тканини, які складають первинну кору.

5. Які тканини є результатом функціонування клітин плерому?

6. Складові частини первинної ксилеми та їх значення?

7. За рахунок яких тканин формується первинна флоема і які тканини входять

до її складу?

8. Який тип провідного пучка характерний для первинної будови кореня?

9. До якого блоку тканин входить ендодерма? В чому особливість будови її

клітин.

10. Яка тканина зумовлює утворення бічних коренів?

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.