Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПАМ'ЯТКА ПЛАТНИКУ ПОДАТКІВ



(таблиця)

Загальні питання Що треба знати

1 2

Підстава для проведення перевірки План-графік перевірок

Періодичність проведення перевірок Визначається залежно від ступеня ризику в діяльності платника податків щодо несплати ним податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи

Повідомлення про перевірку Платнику податків за 10 календарних днів до дня початку перевірки вручається під підпис або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення копія наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку її проведення

Документи, що подаються при проведенні перевірки - за 10 календарних днів надсилається письмове повідомлення про дату початку проведення перевірки;

— копія наказу про проведення перевірки;

— якщо перевірка виїзна, направлення на проведення перевірки, яке виписується на кожного перевіряючого окремо

Підстави для недопущення перевіряючи — неподання платнику податків направлення на проведення перевірки;

— подання направлення, оформленого з порушенням установлених вимог;

— неподання копії наказу про проведення документальної планової та позапланової невиїзною перевірок;

— ненаправлення письмового повідомлення про дату початку проведення документальної планової перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення позапланової невиїзної перевірки. Представникам контролюючого органу слід запропонувати розписатися в журналі реєстрації перевірок, за його наявності на підприємстві.

Оскільки ПК [1] не передбачає обов'язку перевіряючих з податкової розписуватися в такому Журналі, скоріш за все, на практиці відмова розписатися в журналі не розглядатиметься як підстава для недопущення до перевірки

Тривалість перевірки Для великих платників податків — не більше 30 робочих днів; для суб'єктів малого підприємництва — до 10 робочих днів;

для інших — не більше 20 робочих днів

Продовження перевірки Для великих платників податків — не більше як на 15 робочих днів;

для суб'єктів малого підприємництва — не більше як на 5 робочих днів;

для інших — не більше як на 10 робочих днів

Призупинення перевірки Призупинено може бути тільки документальну виїзну планову, позапланову перевірку великого платника податків за рішенням керівника податкового органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під підпис з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк

Період діяльності, що перевіряється\ Не встановлено.

Згідно з пп. 44.3 та 102 ПК[1] платники податків зобов'язані забезпечити

зберігання документів, на підставі яких податковими органами здійснюється перевірка дотримання законодавства, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовувалися зазначені документи, а у разі неподання — починаючи з граничного терміну подання такої звітності

 

ПОЗАПЛАНОВІ ПЕРЕВІРКИ: ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

ПІДСТАВИ ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАПЛАНОВОЇ ПЕРЕВІРКИ

 

Обґрунтовані пропозиції щодо необхідності проведення до-кументальної позапланової перевірки оформляються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника структурного під-розділу, який згідно з функціональ­ними обов'язками має інфор-мацію, що може стати підставою для проведення документальної позапланової перевірки відповідно до чинного законодав­ства.

Доповідна записка (висновок) подається на розгляд керівника органу ДПС, що приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки і визначає підрозділ, який проводитиме (очолю-ватиме) цю перевірку, відповідатиме за її організацію та коорди-націю дій залучених працівників інших структурних підрозділів, а також реалізацію матеріалів. Проте істотним недоліком ПК [1] порівняно, зокрема, із Законом № 877-V [12], є те, що ПК [1] не встановлює вимог до змісту наказу про проведення перевірки. Тому послатися на те, що в наказі не передбачено підставу Для проведення позапланової перевірки, і не допустити перевіряючих до перевірки навряд чи буде для суб'єкта господарювання ефективною стратегією поведінки.

Відповідно до cm. 78 ПК [1] документальна позапланова перевірка не передбачається в плані роботи органу державної яткової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених ПК [1]:

3.1.1. підпункту 78.1.1.: «3a наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

З наведеного підпункту виходить, що підставою для позапланової перевірки можуть стати не тільки результати перевірок інших платників податків, а й отримання податкової інформації. Так, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла:

1) від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація:

— що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах;

— що міститься у наданих великими платниками податків в електронному вигляді копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронному вигляді, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів;

— про фінансово-господарські операції платників податків;

— про застосування реєстраторів розрахункових операцій;

2) від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та НБУ, зокрема інформація:

— про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати;

— про результати здійснення державного контролю за госпо-дарською діяльністю платника податків;

— що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації, фінансових звітів), які подаються платником подат­ків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування;

— про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податком пільги;

— про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема:

найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти;

податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи;

вид дозвільного документа;

вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ;

дату видачі дозвільного документа;

строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення);

сплату належних платежів за видачу дозвільного документа;

перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ;

- про експортні та імпортні операції платників податків;

3) від банків, інших фінансових установ — інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків;

4) від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів;

5) від підрозділів податкової служби та митних органів — за результатами податкового контролю;

6) інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає

оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку.

Слід звернути увагу, що самого лише отримання інформації, що свідчить про можливе порушення платником податків вимог законодавства, недостатньо. Податковий орган повинен попередньо надіслати платнику податків запит про надання пояснень. І тільки якщо платник податків на нього не відповідає протягом 10 календарних днів, виникають підстави для перевірки.

3.1.2. підпункт 78.1.2: «Платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом».

Згідно з п. 46.1 ПК [1] податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відособленим підрозділом у випадках, визначених ПК [1]) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. До податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань прирівнюються й митні декларації. Поняття податкової декларації включає і податковий розрахунок за формою № 1ДФ, тобто його ненадання також може служити підставою для позапланової перевірки. Неподання ж форм, які не відповідають ознакам податкової декларації (наприклад, форми звіту № 1-ПП), не повинне бути підставою для проведення перевірки.

Слід сказати, що аналогічну підставу для проведення позапланових податкових перевірок було передбачено і Законом № 2181 [4]. Розглядаючи спори щодо правомірності проведення перевірки, суди тоді вказували на необхідність інформування податковим органом, неподання якої саме декларації стало підставою для проведення позапланової перевірки.

3.1.3. підпункт 78.1.3 ПК [1] - «Платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби».

Згідно з п.50.3 ПК [1] уразі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, податковий орган має право провести позапланову перевірку такого платника податків за відповідний період. Тобто перевірці підлягає тільки той податковий період, щодо якого подано уточнюючий розрахунок. Якщо помилку виправлено через поточну декларацію, підстава для позапланової перевірки не виникає.

Тут ситуація двояка: з одного боку, законодавець стимулює ви-правлення самостійно виявлених помилок через уточнюючий розрахунок, установлюючи штраф у розмірі 3 відсотків від суми заниження податкового зобов'язання (на відміну від 5-відсоткового, який застосовується в разі самовиправлення через поточну декларацію), з другого - передбачає самовиправлення через уточнюючий розрахунок як підставу для позапланової перевірки;

3.1.4. підпункт 78.1.4 ПК [1]: «Виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту».

Запит повинен містити чітку вимогу про необхідність надання платником податків пояснень і документального підтвердження із вказівкою, які конкретно дані податкової декларації та щодо якого саме податку викликали сумніви в їх достовірності.

На практиці часто виникають питання щодо правомірності вимог податкових органів надати документи/реєстри виданих та отриманих податкових накладних, податкових накладних, оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, платіжних документів, що підтверджують правомірність бюджетного відшкодування. Слід визнати, що ненадання таких документів на запит податківців — підстава для позапланової перевірки.

3.1.5. підпункт 78.1.5: «Платником податків подано в уста-новленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки».

Перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Крім того, якщо раніше для того, щоб підстава для позапланової перевірки, достатньо було подання платником податків скарги, в якій він би вказував на допущені перевіряючими порушення під час перевірки і вимагав у зв’язку з цим повного або часткового скасування прийнятих на підставі перевірки рішень, то тепер, як бачимо з наведеного підпункту ПК [1], підстава для позапланової перевірки виникає тільки в тому разі якщо платник податків у своїй скарзі посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

3.1.6. підпункт 78.1.7 ПК [1]: «Розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків».

З 01.01.2011 р. для проведення позапланової податкової перевірки достатньо факту порушення справи про визнання банкрутом. Раніше в разі банкрутства платника податків підстави для перевірки виникали тільки при винесенні судом постанови про визнання суб'єкта господарювання банкрутом. З цієї миті згідно зі cm. 22 Закону про банкрутство [13] починається ліквідаційна процедура і у зв'язку з цим виникає підстава для проведення позапланової податкової перевірки;

3.1.7. підпункт 78.1.8 ПК [1 ]: «Платником подано декларацію,

в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності достатніх підстав, які свідчать,

що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства (перелік таких підстав установлено постановою КМУ від 27.12.2010 р.

№ 1238), та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень».

Перевірка за цією підставою проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або за від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Ця підстава не нова: проведення податківцями документальної позапланової виїзної перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування Г1ДВ за наявності певних підстав було передбачене і до набуття чинності ПК [ 1 ] (див. п.п. 7.7.5 Закону про ПДВ [6]).

3.1.8. підпункт 78.1.9 ПК [1]: «Щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання».

Зазначені факти автоматично підставою для перевірки не стають. Така підстава з'явиться лише в тому разі, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на відповідний запит податкового органу;

3. 1.9. підпункт 78.1.11 ПК [1]: «Отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні».

Перевірка проводиться лише за наявності порушеної кримінальної справи.

Що стосується проведення перевірки з ініціативи суду, то, як можна зробити висновок, винести постанову чи ухвалу про призначення перевірки суд може не лише в ході розгляду кримінальної справи, а й будь-якої іншої, зокрема адміністративної. До 01.01.2011 р. позапланові виїзні перевірки могли проводитися податківцями в разі, якщо стосовно платника податків (посадової особи платника податків) податковою міліцією порушено оперативно-розшукову справу;

3.1.10. підпункт 78.1.12 ПК [1 ]: «Органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення обєктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби».

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Сам по собі факт призначення та початку службового розслідування щодо працівників податкового органу не є достатньою підставою для проведення позапланової виїзної перевірки у юрособи, оскільки цей факт е лише обов'язковою умовою за наявності певних обставин, а саме:

— здійснення перевірки податковим органом вищого рівня документів обов'язкової звітності платника податків у порядку контролю за достовірністю висновків органу нижчого рівня і встановлення їх невідповідності вимогам закону;

— здійснення перевірки висновків акта перевірки, складеного податковим органом нижчого рівня, а також установлення невідповідності його висновків законодавству, що спричинило ненад-ходження до бюджету сум податків;

3.1.11.підпункт 78.1.13 ПК [1]: «Отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої

(нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів,

додаткових благ, інших виплат та відшкодувати, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки».

Повноваження на проведення нового виду перевірок — поза-чергових перевірок дотримання податкового законодавства у сфері трудових відносин було надано податковим органам Законом № 2275 [7]. Підставою для такої перевірки могло стати отримання податковою міліцією інформації про ухилення суб'єкта господарювання від оподаткування при нарахуванні (виплаті, отриманні) оподатковуваного доходу найманій особі. Способами такого ухилення можуть бути неукладення трудового договору з працівником, провадження госпдіяльності без реєстрації тощо;

3.1.12. пункт 78.2 ПК [1]: «Звернення платника податків»

Якщо платник податків надсилає до органу податкової служби звернення про проведення перевірки, будь-які інші підстави для її проведення не потрібні;

3.1.1 44.7 ПК [1 ]: «У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, і платник податків надає до контролюючого органу, який призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні, протягом 3 робочих днів з дня отримання акта перевірки».

Контролюючий орган має право не приймати рішення за ре-зультатами проведеної перевірки та призначити позапланову до-кументальну перевірку платника податків;

3.1.14. пункт 150.3 ПК [1]: «Від'ємне значення об'єкта оподаткування декларується платником податку на прибуток протягом чотирьох останніх податкових періодів».

Під час проведення такої позапланової перевірки інспектується правильність визначення об'єкта обкладення податком на прибуток;

3.1.15. пункт 153.7 ПК [1]: «Вартість об'єкта фінансового лізингу, що вперше або повторно вводиться в експлуатацію, визначається договором у сумі, що є меншою від вартості витрат на його придбання або спорудження».

У цьому випадку податковий орган має право провести позапланову перевірку для визначення рівня звичайної ціни. При цьому звичайна ціна до 01.01.2013 р. розраховується заправилами п. 1.20 Закону про податок на прибуток, а не cm. 39 ПК[1];

3.1.16. пункт 200.11 ПК [1]: «За наявності достатніх підстав,

які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки».

Перелік таких достатніх підстав установлено постановою №1238[23]. Це такі підстави:

1) порушення справи або банкрутство відповідно до Закону про банкрутство [13] стосовно платника податків на додану вартість (далі - платник) та/або його постачальників;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців записів (стосовно платника та/або його постачальників) про:

— відсутність підтвердження відомостей, внесених до зазначеного Реєстру;

— відсутність за місцем проживання;

— прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця;

— визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;

— припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця, стосовно яких відсутні рішення або відомості, які є підставою для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) існування розбіжностей між сумою податкового кредиту, сформованого платником за операціями з придбання товарів/послуг, та сумою податкових зобов'язань його контрагентів за операціями з постачання таких товарів/послуг, які не усунуто за результатами проведення камеральної перевірки;

4) відсутність даних у податковій звітності платника про здійснення протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податків з квартальним звітним періодом — протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) операцій з постачання товарів/послуг, до яких застосовується нульова ставка податку на додану вартість, або наявність даних про те, що обсяг таких операцій становить менш як 50 відсотків загального обсягу постачання;

5) невідповідність платника жодному з таких критеріїв:

— у кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом IV ПК [1], чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з платником, перевищує 20 осіб та середня заробітна плата усіх працівників не менше ніж у 2,5 раза перевищує мінімальний установлений законодавством рівень;

— має основні фонди для провадження задекларованої діяльності, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування за попередні 12 календарних місяців;

— рівень визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток до сплати до бюджету (відношення сплаченого податку до обсягів отриманих доходів) є вищим від середнього по галузі в кожному з останніх чотирьох звітних податкових періодів (кварталів), установлених розділом III ПК [1];

6) відсутність протягом попередніх 24 послідовних звітних податкових періодів (місяців) (для платників податків з квартальним звітним періодом - протягом попередніх восьми послідовних звітних періодів) документальних планових перевірок;

7) наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до п. 78.1 ПК [1];

3.1.17. пункт 201.10 ПК [1]: «Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових наклад них».

Такий випадок є підставою для проведення перевірки продавця та у відповідних випадках — покупця товарів/послуг.

Порівняльну характеристику підстав проведення позапланових податкових перевірок за законодавством, що діяло до 01.01.2011 р., та за ПК [1] див. у додатку 2.

Позапланові перевірки, крім перелічених вище підстав, можуть також проводитися у зв'язку з винесенням рішення (наказу) про проведення перевірки, що здійснюється відповідно до КПК [29], яке приймається керівником органу ДПС на підставі постанови СУДУ (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора.

Слід також сказати, що багато платників податків помиляються, вважаючи, що повторна перевірка того самого періоду, який уже перевірявся, неможлива. Річ у тім, що ні законодавство, що діяло раніше, ні ПК [1] такого обмеження не передбачають. Можливість проведення позапланових перевірок обмежена тільки наявністю відповідних підстав: якщо підстава для проведення перевірки є, то вона може бути здійснена навіть стосовно того періоду, який уже перевірявся.

Позапланові перевірки, як і раніше, можуть проводитися виключно за наявності передбачених підстав ПК [1]за рішенням керівника податкового органу.

Проте з 01.01.2011 р. предметом позапланової податкової перевірки можуть ставати не лише податкові питання, а й так звані позаподаткові у(РРО, касова дисципліна тощо).

 

 

УМОВИ ДОПУСКУ ДО ПОЗАПЛАНОВОЇ ПЕРЕВІРКИ

 

Документальна позапланова перевірка проводиться на підставі рішення керівника податкового органу, оформленого наказом. Приступити до проведення такої перевірки податківці мають право лише за умови, що платнику податків до початку її проведення вручено під підпис копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки.

У всьому іншому вимоги до порядку допуску до позапланової перевірки аналогічні тим вимогам, які ставляться під час про-ведення планової перевірки (див. підрозділ 2.2).

 

ТРИВАЛІСТЬ ПОЗАПЛАНОВИХ ПЕРЕВІРОК

 

Згідно з п. 82.2 ПК [1] тривалість документальних позапланових перевірок у загальному випадку не повинна перевищувати:

— для великих платників податків — 15 робочих днів;

— для суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів;

— інших платників податків — 10 робочих днів.

Можна зазначити, що порівняно із законодавством, що діяло раніше, ПК [І] дійсно скоротив тривалість перевірок. Щоправда є один нюанс — попередньо вона була збільшена за півроку до прийняття ПК [1 ] Законом № 2275 [7]. Тому значною мірою ПК [ 1 ] фактично повернув старі терміни проведення податкових перевірок.

Винятком є позапланові виїзні перевірки, що проводяться в разі декларування платником податків заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та від'ємного значення ПДВ, що становить більш як 100 тис. гривень, а точніше — за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства. Тривалість таких перевірок встановлено п. 200.11 ПК [1] на рівні 30 календарних днів, що настають за гранич-ним терміном проведення камеральної перевірки (нагадаємо, що камеральна перевірка даних, заявлених у декларації з ПДВ, проводиться протягом ЗО календарних днів, що настають за гра-ничним строком отримання такої декларації).

Продовження термінів проведення позапланових перевірок можливе за рішенням керівника податкового органу:

— для великих платників податків — не більш як на 10 ро-бочих днів;

— для суб'єктів малого підприємництва — не більш як на 2 робочі дні;

—інших платників податків — не більш як на 5 робочих днів.

Що стосується підстав та порядку продовження, а також вимог до припинення позапланових перевірок, то ці питання врегульовані аналогічно тому, як вони вирішені щодо планових перевірок.

 

3.4. ПОЗАПЛАНОВА ПЕРЕВІРКА:




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.