Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Підбір i вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів



Роботу над рефератом потрібно починати з вивчення стосовно зворотньої теми відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспекту лекцій. Після того як загальне уявлення про обрану тему склалося, студенту слід приділити серйозну увагу підбору i вивченню нормативно-правових акпв та ліератури. Вивчаючи ту чи іншу наукову працю, студент повинен сприймати її крізь призму тих основних проблем, що їх виршував автор. Без усвідомлення проблеми неможливо виділити головне й істотне, важко відокремити тезу від аргументів i практично неможливо перебороти формальне ставлення до змісту досліджуваної праці.

3.Складання плану реферату

Після ознайомлення з літературою та нормативно-правовими актами студент складає план реферату, в якому конкретизуються питания обраної теми та який включае в себе:

*вступ;

*основну частину (виклад змюту теми);

*висновки;

*список використаної літератури.

Вступ е обов'язковою частиною реферату, в якому стисло обґрунтовується актуальність, наукова i практична значимість обраної теми, вказується на її місце в структурі курсу кримінального процесу, формулюються його дослідження.

Основна частинареферату складаеться з розділів та підрозділів, в яких мають бути послідовно розглянуті вci питания теми. При цьому слід мати на увазі, що кількість розділів та підрозділів не регламентується, але недоцільно їх робити невеликими за обсягом. Якщо матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну i логічну пocлiдoвнicть, розділ можна не розбивати на підрозділи.

При визначенні назв розділів i підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.

Заключна частина реферату має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики.

Вступ i висновки реферату разом не повинні перевищуватиодну чверть його обсягу.

Викладання змісту теми

Після підбору i вивчення літератури, визначення плану реферату слід приступати до узагальнення та систематизації зібраного матеріалу. Виклад матеріалу повинен бути чітким, логічним та послідовним. Викладати матеріал у рефераті рекомендується у безособовій формі висловлювання (наприклад, «вважаємо», «думаємо», «рахуємо» та інше). Необхідно вживати терміни, власні данні науки, уникати незрозумилих понять та складних граматичних оборотів. Терміни, окремі слова i словосполучення допускається змінювати прийнятими текстовими скороченнями, значени яких зрозуміле з контексту реферату.

При використанш цитат з літературних та наукових джере слідпам'ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора реферату, або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншим. Занадто зловживати ними не слід.

Студенту доцільно звернути увагу на такі характерні недоліки, які трапляються при написанні реферату i які можуть привести до не задовільної оцінки:

• механічне, дослівне переписування використаної літератури;

• поверховий, не аргументований виклад основних теоретичних положень;

• невідповідність між змістом роботи та її планом;

• абстрактний виклад теми,

• відсутність посилань на чинне законодавство України;

• недбалість i неграмотність викладу.

Отже, основними вимогами до написания реферату є вміння виділяти головні теоретичні питания i роз'яснювати їx на конкретному матеріалі, лопгіно та послідовно розкривати зміст теми, використовуючи при цьому сучасну юридичну лкературу.

Оформлення реферату

Стдент повинен пам'ятати, що через оформлення реферату, його зовнішний вигляд, викладач формуе першу думку про зміст матеріалу. Тому кожному студенту необхідно опанувати техніку й етику оформлення наукової праці та дотримуватись стандартних вимог, які висуваються щодо рефератів.

Починаеться робота з титульного листа, після чого на другій сторінці реферату подається план роботи.

Кожна структурна частина роботи повинна починатися з нової сторінки та мати заголовок, який відповідає плану реферату. Заголовки слід розташовувати посередині рядка i друкувати великими літерами без крапок в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох i більше речень, тоді їх розділяють крапкою. Перенесения слів у заголовку не допускаеться.

Відстань між заголовком i подальшим чи попереднім текстом мае бути не менше, ніж три інтервали, якщо реферат виконаний рукописним або машинописним способом, та не менше, ніжж два інтервали, якщо робота виконана за допомогою комп'ютера.

Розділи слід нумерувати арабськими цифрами без крапок в кінці. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складаеться з номеру розділу i порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою (наприклад - 1.1, 1,2),

Уci сторінки, починаючи з другої, послідовно нумеруються з проставлениям арабських цифр за загальним правилом у нижньому правому куті, без крапки в кінці.Слід мати на увазі, що першою сторінкою реферату є титульний лист, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки.

Реферат пишеться чітким, розбірливим почерком, або друкується на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (poзмір 210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали для комп'ютера, з обов'язковим додержанням при цьому такої ширини полів: зверху i знизу - 20 мм, зліва -25-30 мм, справа - 10 мм. На одній сторінці повинно бути не більше 32-40 рядків.

Загальний обсяг реферату не повинен перебільшувати 15 друкованих сторінок тексту через 1,5 iнтepвaли. Робота повинна бути зброшурована i підшита. На останній сторінці ставиться число, місяць та piк виконання роботи, а також підпис виконавця.

Оформления списку використаної літератури є важливою складовою написания реферату. В список включаються тільки тi джерела, які використовувались при написанш реферату або на які зроблено посилання в самій роботі Список літератури в загальний обсяг реферату не включається, але нумерація сторінок продовжується,

При оформленні списку використаної літератури його слід умовно розділити на двічастини: нормативно-правові акти i спеціальна література (нумерація, при цьому залишається наскрізною).

Нормативно-правові акти розміщуються за їх юридичною силою (Конституция, закони, підзаконні нормативні акти - укази Президента, постанови Кабінету Міністрів України i т. інш.). Нормативно-правові акти однакової юридичної сили розмішуються в хронологічному порядку. Наприклад:

1. Конститущя Украши: Прийнята на п'ятш cecii ВерховноТ Ради Украши 28 червня 1996р.
//Голос Укра'ши. - 1996. - 13 липня.

2. Декларащя про державний суверештет Укршни: (16 липня 1990 р.). -К., 1991 .-8с.

3. Постанова, ВерховноУ Ради УРСР "Про оголошення незалежност1 Украши" вщ 24 серпня 1991
р. // BiflOMocTi ВерховноТ Ради УкраТнськоТ РСР. -1991 .-№38-Ст. 502.

4. Закон Украши «Про прокуратуру» вщ 5 листопада 1991. р. // ВВР Украши. - 1991. - №53. -
Ст.793,

До спещальної літератури відносяться монографії, підручники, навчальні посібники, наукові статті та ін. Далі джерела розмщуються в алфавітному порядку назв або прізвищ перших авторів. Спочатку вказують прізвище автора, його ініциали. Потім - назву праці, місто видання, видавництво, piк видання, кількість сторінок. Якщо праця автора розмщена у збірнику poбіт, журналі чи. газеті, то після назви ставиться дві косі лінії , а далі назва збірника чи журналу, місце, piк видання та його номер (або випуск), i на яких сторінках даний матеріал надрукований. Для газетної статті крім назви i року видання, вказують так само дату. При цьому джерела треба писати мовою оригіналу.

Наприклад:

1 .Опришко В. Державно-прйвова реформа в УкраТш: ochobhi напрямки. // Право Украши. - 1998. -№1.-с27-32.

2.Прокопенко B.I. Трудове право Украши: Щдручник. Вид. трете. - X., Консум, 2002. - 528 с.

Важливе значения мае правильне оформления посилань на джерела та матер1али, як1 студент використовуе при написанш реферату. Рекомендуеться наступний вар1ант оформления посилань. Нумеращя ycix посилань з визначенням номера джерела даного посилання у списку використаноТ л1тератури. У такому раз1 посилання оформлюеться у квадратних дужках з указаниям сторшки.

Наприклад:

Цитата в текста «В інформаційному праві загально прийнято, що...» [П,с.145]. . .

Усний виклад реферату

Після написания реферату студент повинен докласти його зміст на семснарському занятті. Автор роботи протягом десяти хвилин має викласти ocновні положения розділів та підрозділів свого дослідження, обґрунтувати наукову i практичну значимість обраноі теми, сформулювати пропозиції чи рекомендації. Після виступу, при необхідності, відповісти на запитання викладача та інших учасників семінару.

 

IV. Питання до заліку

(за 7 семестр)

1. Поняття відшкодування шкоди (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні. Цивільний позов у кримінальному провадженні.

2. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження. .Види заходів забезпечення кримінального провадження..

3. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

4. Обставини, які враховуються при вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

5. Тимчасовий доступ до речей і документів.

6.. Загальні положення тимчасового доступу до речей чи документів.

7. Запобіжні заходи. Поняття та види запобіжних заході. Мета і підстави застосування запобіжних заходів.

8. Обставини, що враховуються при обранні запобіжних заходів.

9 Зміна запобіжного заходу.

10 . Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду. Поняття законного затримання і його підстави.

11. Особи, які мають право затримати особу без ухвали слідчого судді або суду. Строк затримання особи.

12 Поняття і завдання досудового розслідування кримінальної справи.

13 Загальні положення досудового розслідування. Початок досудового розслідування.

14. Форми досудового розслідування. Досудове слідство і дізнавання.

15. Поняття і види підслідності кримінального провадження.

16. Строки досудового слідства. Порядок їх продовження.

17. Повідомлення про підозру. Випадки повідомлення про підозру. Зміст письмового повідомлення про підозру.

18. Форми закінчення досудового розслідування. Ззакритя кримінальне провадження. Звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Звернення до суду з обвинувальним актом,. Звернення до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

19. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків.

20. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, прокурора. Слідчого судді, під час досудового розслідування.

21. Поняття, система, класифікація слідчих (розшукових) дій.

22. Вмоги до проведення слідчих (розшукових) дій.

23. Допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні. Особливості допиту малолітньої або неповнолітньої особи..

24. Пред»явлення особи для впізнання. Пред»явлення речей для впізнання. Пред»явлення трупа для впізнання.

25. Провдення допиту, впізнання в режимі відео конференції під час досудового розслідування..

26. Проникнення до житла чи іншого володіння особи. Ошук.

27. Огляд.. Огляд трупа.

28. Слідчий експеримент.

29. Освідування особи.

30. Проведення експертизи в ході кримінального провадження. Порядок залучення експерта. Отримання зразків для експертими.

31. Поняття негласних слідчих (розшукових) дій. Підстави проведення негласних слідчих (розшукови) дій.

32. Фіксація ходу і результатів негласної слідчої (розшукової) дії.

33. Втручання у приватне спілкування. Види втручання у приватне спілкування.

34. Аудіо-, відеоконтроль особи.

35. Арешт, огляд і виїмка кореспонденції.

36. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

37. Зняття інформації з електронних інформаційних систем.

38. Інші види негласних сслідчих (розшукових) дій.

39.. Обстаження публічно недоступних місць, житла чи іншого

40.Володіння особи.

41. Установлення місця знаходження радіоелектронного засобу..

43. Спостереження за особою, річчю або місцем.

44. Аудіо, - відеоконтроль місця.

45. Контроль за вчиненням злочину.

46. Контрольована поставка.

47.Контрольована та оперативна закупка.

48. Спеціальний слідчий експеримент.

49.Імітування обстановки злочину.

50.Виконання спеціального завдання з розкуття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організаці. 51. Засоби, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

52. Негласне отримання зразків зразків для , необхідних для порівняльного дослідження.

53. Використання конфіденційного співробітництва.

 

Питання до заліку

( 8 семестр)

1.Підготовче судове засідання. Строки призначення підготовчого судового засідання.. Порядок проведення підготовчого судового засідання. Рішення, які має право прийняти суд за результатами підготовчого засідання.. Закінчення підготовчого провадження і призначення судового розгляду.

2. Загальні положення судового розгляду.. Строки ізагальний порядок судового розгляду. Незмінність складу суду. Запасний суддя. Голловуючий у судовому засіданні. Безперервність с удового розглядду.

.Наслідки неприбуття обвинуваченого, потерпілого цивільного позивача, цивільного відповідача. Їх представників, свідка, спеціаліста, перекладача, експерта. Право перебування в залі судового засідання. Обов»язки присутніх в залі судового засідання.. Заходи до порцшників порядку судового засідання. Обрання, с касування, зміна запобіжного заходу в суді. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення сдічих ( розшукових ) дій під час судового провадження.

3. Межі судового розгляду. . Визначення меж судового розгляду.

4. Зміна обвинувачення в суді. Висунення додаткового обвинувачення.Відмова від підтримання державного обвинувачення.

5. Процедура судового розгляду. Відкриття судового засідання. Оголошення складу суду і роз»яснення права відводу. Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами. Повідомлення про права і обов»язки особам, які беруть участь у совдовому засіданні. Видалення свідків із залу судового засідання.

6. Початок судового засідання. Роз»яснення обвинуваченному суті обвинувачення. Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження..Розгляд судом клопотань учасників судового провадження..Допит обвинуваченого. Допит потерпілого.Допит свідка. Пред»явлення для впізнання.Допит експерта в суді. Дослідження речових доказів. Дослідчження документів.

7.Судові дебати. Порядок та зміст судових дебатів.

8.Останнє слово обвинуваченого.

9.Вихід суду для ухвалення вироку.

10.Питання, які вирішуються судом при ухвалені вироку.

11.Види вироків..Зміст вироку.. .Порядок ухвалення вироку.

14.Судові рішення, які може ухвалити суд за результатами судового розгляду.

55.Вимоги до судових рішень.

16.Порядок ухвалення с удових рішень, їх форма.

17.Зміст ухвали.

88.Проголошення судового рішення.Виправлення помилок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні..

19.Роз»яснення судового рішення.

20. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків.

211. Загальні положення спрощеного провадження щодо кримінальних проступків.

22. Розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

23. Порядок провадження в суді прис яжних.

24. Роз»яснення права на суд присяжних.

25. Виклик присяжних.

26. Права і обов»язки присяжних.

27.Відбір присяжних у суді.

28.Приведення присяжних до присяги.

29. Усунення присяжного.

30. Порядок наради і голосування в суді присяжних.

31.Поняття, завдання ізначення стадії апеляційного оскарження судових рішень.

32. Основні риси апеляційного провадження.

33. Суд апеляційної інстанції.

34. Судові рішення, на які може бути подана апеляція.

35. Особи, які мають право подати апеляцію.

36. Особливості апеляційного оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого за результатами спрощеного провадження

37. .Зміст апеляції.

38.Порядок і строки апеляційного оскарження.

39.Дії суд першої інстанції після одержання апеляційної скарги.

40. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

41.Залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження.

42. Наслідки подення апеляційної скарги.

43. Підготовка до апеляційного розгляду.

44. Заперечення на апеляційну скаргу.

45.Відмова від апеляційної скарги, зміна і доповнення апеляції під час апеляційного провадження.

46.Межі перегляду судом апеляційної інстанції.

47.Порядок апеляційного розгляду.

48.Письмове апеляційне провадження.

49.Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги..

50. Зміст вироку або ухвали суду судом апеляційної інстанції.

51.Підстави для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.

52.Неповнота судового розгляду.

53.Невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

54. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

55. Невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

56. Підстави для призначення нового розгляду в суду першої інстанції.

57. Особливості нового розгляду судом першої інстанції.

58. Закриття кримінального провадження судом апеляційної інстанції.

59. Судові рішення суду апеляційної інстанції.

60. Зміст ухваои суду апеляційної інстанції.

61. Вирок, у4хвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції.

62. Недопустимість погіршення правового становища обвинуваченого.

63. Порядок перевірки ухвал слідчого судді.

64. Повернення матеріалів кримінального провадження.

65. Завдання і значення стадії касаційного провадження.

66. Суд касаційної інстанції.

67. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку.

68. Особи, які мають право подати касаційну скаргу.

69. Зміст касаційної скарги. Порядок і строки касаційного оскарження.

70.Вимоги до касаційної скарги.

71.Відкриття касаційного провадження.

172. Підготовка касаційного розгляду.

73. Касаційний розгляд.

74. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної с карги.

75. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого. .

76. Підстави для перегляду судових рішень Верховним судом України.

78. Особи, які вправі подати заяву про перегляд судових рішень Верховним Судом України.

128. Строки подання заяви про перегляд судовго рішення.

99. Вимоги до заяви про перегляд судового рішення та порядок подання заяви

80. Перевірка відповідності заяви вимогам КПК України Вищим спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

81. Допуск Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ справи до провадження.

82. Підготовка до розгляду судового рішення у Верховному суді України та порядок розгляду справ Верховним Судом України.

83. Постанови, які можуть бути прийняті за результатами розгляду справ.

84. Поняття і підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

85. Прово подання заяви про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами. Строки перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

86.Вимоги до заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

87. Порядок подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами.

88.Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

89. Порядок здійснення перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами.

90. Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами. 146. Загальні правила кримінального провадження щодо неповнолітніх.

91.Порядок кримінального провадження щодо неповнолітніх.

92. Обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх.

93. Порядок застосування до неповнолітнього обвинуваченого примусових заходів виховного характеру. Підстави для застосування примусових заходів виховного характеру.

94 Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру. .

95. Порядок судового розгляду.

96. Ухвали суду в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру.

97. Дострокове звільнення від примусового заходу виховного характеру.

V. Критерії оцінок

Оцінка “відмінно”

Відповідь студента базується на самостійному творчому мисленні, відмінне знання структури курсу, теми, мікротеми ви­сві­тлюваного питання, вміння складати тезисний план. Грамотно і ло­гічно будувати усний текст відповіді. Студент без зволікань дає відповіді на основні та додаткові питання. Програмний ма­теріал засвоєно повністю. Ґрунтовні знання першоджерел, вміння робити узагальнення і висновки, використовуючи додат­кову літературу.

 

Оцінка “добре”

Відповідь студента базується на самостійному аналізі да­ного питання. Хороші знання структури тексту, висвітлення ма­теріалу грамотне і по суті. Хороше засвоєння програмного мате­ріалу. Во­лодіння навичками і засобами виконання практичних завдань. Мо­жливі несуттєві неточності в поясненні деяких неос­новних питань. Знання першоджерел і іншої передбаченої про­грамою літератури.

 

Оцінка “задовільно”

Відповідь студента ґрунтується на рівні репродуктивного мислення. Слабкі знання структури курсу, допускає помилкові тлу­мачення термінів, формулювань. Спостерігаються пору­шення по­слідовності у висвітлені питання. Виникають проблеми при вико­нання практичних завдань. Засвоєно лише основну час­тину про­грамного матеріалу, яка охоплює тільки вузлові пи­тання, що мають визначальне значення для розуміння багатьох тем курсу. Знає лише основний зміст нормативно-правової бази і недостат­ньо володіє навичками узагальнення і висновків.

 

Оцінка “незадовільно”

Студент не знає основної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не може пов’язати матеріал із сучасні­стю, не знає основного матеріалу першоджерел.

 

Екзаменаційна оцінка виводиться залежно від оцінок від­по­відей на окремі питання. При тому, що екзаменаційні білети мають три теоретичні питання і одне практичне (задача), оцінка “від­мінно” ставиться, коли не більше однієї оцінки за окреме питання білета “добре”, а решта – “відмінно”. Оцінка “добре” – коли серед оцінок не більше однієї оцінки “задовільно”. Оцінка “задовільно” – коли серед оцінок не більше однієї оцінки “неза­довільно”.

Перездача екзамену допускається відповідно до нормати­вних актів Міністерства освіти України.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.