Обладнання навчально-польової практики

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Тернопільський національкий педагогічний університет

Імені В. Гнатюка

Звіт

З навчально-польової практики

З ботаніки (морфології та анатомії рослин)

Студентки БП 21 групи

Павлюс Лілії

Перевірив:

Доктор біологічних наук, професор,

завідувач кафедри ботаніки

Барна Микола Миколайович

Тернопіль 2014

Вступ

Важливою складовою частиною у підготовці вчителя біології є навчально-польова практика з ботаніки, яка передбачає поглиблення знань, вмінь і навичок, набутих під час лекцій і лабораторних занять. Крім того, цей вид занять дозволяє виробити у студентів навики правильної поведінки в природі і бережливого ставлення до неї, набути певного досвіду у проведенні екскурсій, навчитися збирати і гербаризувати рослини.

Навчальним планом на польову практику з ботаніки для студентів першого курсу (спеціальність «біологія та хімія» ) відведено 80 годин, а для спеціальності «біологія» - 24 години. Відповідно до програми студенти під час практики повинні ознайомитися з основними життєвими формами рослин, онтогенезом, віковими і сезонними змінами, способами розмноження рослин і їх розповсюдженням залежно від екологічних факторів.

Навчально-польова практика з морфології рослин носить сезонний характер. На денній формі навчання основна її частина (біля 70 %) проходить у літні місяці (червень-липень), а решта виноситься на весняний період і проводиться в поза навчальний час.

Студенти заочної форми навчання під час літньої сесії проходять навчально-польову практику під керівництвом викладача, а в міжсесійний період – шляхом самостійної роботи за місцем проживання. Завдання для самостійної роботи вони отримують на зимовій сесії, що забезпечує збір рослин протягом вегетаційного періоду.

Мета і завдання навчально-польової практики

Мета практики – внаслідок порівняння будови і біологічних особливостей виду з різних умов його зростання розкрити взаємозв’язок рослинного організму і середовища. Заняття в природі якнайкраще дозволяють зрозуміти особливості життя рослин і пересвідчитися у їх нерозривній єдності з умовами зовнішнього середовища.

Вивчення біології окремих рослин та їх пристосування до умов середовища сприяє розумінню принципів охорони природної флори, раціонального її використання і необхідності посилення охоронного режиму за рідкісними і зникаючими видами.

Головними завданнями навчально-польової практики є: закріпити знання з морфології рослин і вміти їх використовувати при визначенні рослин; набуття студентами навичок спостереження за рослинами та вміння ці спостереження пояснити, що є передумовою успішного ведення гурткової роботи в школі; оволодіти способами збору, гербаризації, консервації і колекціонування рослин.

Завдання практики реалізовуються шляхом проведення таких основних видів навчальної роботи: екскурсій в природу, лабораторного опрацювання зібраного матеріалу та індивідуальної роботи.

Обладнання навчально-польової практики

Матеріал для гербарію, колекцій, лабораторних робіт, а також для індивідуальних завдань студенти заготовляють під час екскурсій. Перед екскурсією керівник практики дає пояснення щодо змісту та організації її проведення. Знаючи тему та маршрут екскурсії, студент визначає, яке спорядження і матеріали будуть йому необхідними для виконання запланованих робіт.

Під час екскурсії в природу необхідно при собі мати:

1) ботанічну папку із завчасно заготовленим не проклеєним папером, розрізаним на листки розміром 84 х 56 см і складеним вдвоє. Можна вико-ристовувати обгортковий, газетний, фільтрувальний або інший непрок-леєний папір. Формат малих газет, складених навпіл, і великих – вчетверо, також приблизно відповідає вказаним вище розмірам.

Папір, у який закладають рослини, називають сорочкою. Декілька сорочок кладуть у папку таким чином, щоб їх можна розгортати як книжку. У папці повинно бути не менше 15 сорочок. Якщо на кафедрі ботанічних папок немає, їх можна виготовити з двох кусків картону або фанери розміром 45 х 32 см, зробивши справа і зліва по два отвори, через які протягують тасьму і скріплюють обидві половини. Тасьму треба брати такої довжини, щоб було зручно носити папку через плече. Щоб запобігти намоканню рослин і паперу під час дощу, папку бажано обтягнути брезентом і приробити до неї клапани. Замість ботанічної папки для збору рослин можна пристосувати папку для нот;

2) ніж-копач або невеличку лопатку для викопування підземних органів з грунту;

3) невеликий ніж для зрізування пагонів, або їх частин;

4) ботанізирку або поліетиленовий мішок для збирання цілих рослин з метою подальшого їх морфологічного аналізу і систематичного визначення у лабораторії. У ботанізирці рослини не мнуться і тривалий час можуть зберігати природний вигляд;

5) зошит для записів у польових умовах, у якому студент записує маршрут екскурсії, пояснення керівника, аналізує навколишню місцевість, рослинний покрив, занотовує свої спостереження про окремі рослини, робить опис біоморфології рослин, особливо тих, котрі під час засушування можуть змінити забарвлення окремих органів, або їх частин. Кожну зібрану рослину під певним номером записують у польовому зошиті. Цей же номер ставлять на етикетці, що вкладається в сорочку разом з рослиною для засушування. Всі записи датуються;

6) заготовлені завчасно етикетки;

7) олівець, кишенькову лупу.

Для опрацювання зібраного матеріалу в лабораторії необхідно мати:

1) ботанічний прес (сітку) для засушування зібраного матеріалу. Ботанічні преси бувають різних конструкцій. Стандартний прес складається з двох дерев’яних рамок розміром 45 х 30 см з натягнутою на них металевою сіткою. Замість металевої сітки до дерев’яних рамок таких самих розмірів можна прибити сітку з дерев’яних планок. У випадку відсутності пресів для засушування рослин можна використати два куски фанери з густо просвердленими отворами.

2) сорочки для закладання зібраних рослин (для сорочок використовують старі газети, якими також можна перекладати сорочки);

3) набір інструментів: пінцет і препарувальні голки для розпрямлення частин рослин; скальпель для розрізування кореневищ, бульб, цибулин, грубих стебел; ножиці; голки і нитки для пришивання гербарного матеріалу;

4) папку або коробку для зберігання гербарію.

Після повернення з екскурсії в лабораторії студенти опрацьовують чорнові записи і заносять їх у щоденники. Кожен студент повинен вести два щоденники: один для екскурсійних і лабораторних занять, в якому записують дату і тему екскурсії, пояснення керівника практики, морфолого-екологічний аналіз рослин, підводять підсумки проведеної за день роботи; у другому – записують тему індивідуального завдання та хронологію кожного спостережен-ня, результати цих спостережень з відповідними рисунками, графіками тощо.

Поиск по сайту: