Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ. В ході практичного заняття студенти знайомляться з клінічними



В ході практичного заняття студенти знайомляться з клінічними, соціальними і глобальними питаннями біоетики ВІЛ-інфікованих осіб, осіб з туберкульозом, венеричними та інфекційними захворюваннями.

Наприкінці XX століття з’явилась нова хвороба, яка впродовж двох десятиліть набула агресивного характеру й охопила весь світ. За короткий термін, що минув з часу реєстрації перших випадків нетипової пневмонії серед чоловіків у США, був ідентифікований її збудник − вірус імунодефіциту людини. З того часу в усьому світі ця хвороба відома під зловісною абревіатурою ВІЛ/СНІД.

За даними сучасної наукової літератури та офіційної статистики, впродовж відносно короткого часу, відколи було діагностовано перші випадки СНІДу, його збудник – вірус імунодефіциту людини вразив понад 50 млн. людей. Щорічно у світі реєструють понад 5 млн. нових випадків інфікування ВІЛ, в тому числі інфікується близько 600 000 дітей. Впродовж 20-річної історії СНІДу від нього безпосередньо та від асоційованих з ним хвороб померли 21,8 млн. чоловік, з них 4,3 млн. дітей. Нині вважається, що кожний 100-й дорослий житель нашої планети вже інфікований ВІЛ.

Епідемія ВІЛ-інфекції в Україні розвивається вже понад 20 років. За цей час поодинокі випадки хвороби переросли в повномасштабну епідемію. За оцінкою незалежних експертів, в Україні сьогодні ВІЛ уражено близько 1,8% дорослого населення.

За даними Українського центру профілактики і боротьби зі СНІДом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, починаючи з 1987 року і до 2010 року включно, серед громадян України офіційно зареєстровано 182 тис. випадків ВІЛ-інфекції, у тому числі 37 тис. захворювань на СНІД. Більшість випадків ВІЛ-інфекції спостерігається серед осіб у віці 25-49 років. Впродовж вказаного періоду від СНІДу померли 21 тис. осіб, близько половини померлих перебували у віці від 25 до 39 років. Протягом 2010 року в країні зареєстровано 20,5 тис. нових випадків ВІЛ-інфекції (44,7 на 100 тис. населення).

Найактуальнішим завданням законодавства у контексті ефективного розв’язання проблеми ВІЛ/СНІДу є недопущення дискримінації і стигматизації ВІЛ-позитивних і хворих на СНІД людей та захист їх законних прав і свобод, оскільки через недостатню інформованість суспільства з питань ВІЛ/СНІДу на практиці реєструються непоодинокі випадки негативного ставлення до ЛЖВ подібного змісту. Слід відзначити і той факт, що чинне законодавство України у сфері ВІЛ/СНІДу ставить перед собою завдання щодо покращання якості життя ВІЛ-позитивних хворих і хворих на СНІД людей.

З початку 80-х років ХХ ст. етичні проблеми ВІЛ-інфекції стали об’єктом розділів біоетики – клінічної та соціальної етики.

Складовими клінічної етикиє: 1) знання про механізм розвитку захворювання, а також про основні шляхи діагностики та лікування; 2) знання загальної етики і біоетики, культурних і релігійних особливостей соціального слою, який представляє хворий; 3) знання законодавчої бази; 4) знання і навики в питаннях міжособистісних взаємовідносин.

Першою етичною проблемою, яка пов’язана з ВІЛ-інфекцією, є добровільне тестування і консультування хворих на основі інформованої згоди. Під інформованою згодою розуміють добровільну згоду людини пройти медичний огляд на наявність ВІЛ-інфекції після отримання інформації про цілі та можливі результати тестування.

Питання про конфіденційність інформації про ВІЛ-статус є, з одного боку, етичним, з іншого – регламентується законодавчо. Згідно Закону України «Про попередження захворювання синдромом набутого імунодефіциту (СНІД) і соціального захисту населення», інформація про результати дослідження на ВІЛ є конфіденційною, її розголошення спричиняє кримінальну відповідальність.

Відмова в наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим є проблемою клінічної і соціальної етики одночасно – результатом певного рівня суспільної свідомості і низької інформованості медичних працівників.

Розробка і клінічні випробування нових лікарських препаратів і вакцин для лікування ВІЛ-інфекції є важливою і гуманною задачею. Але її успішне рішення неможливо без чіткого дотримання етичних норм.

Можливість проведення профілактики трансмісії ВІЛ від матері дитині диктує необхідність кваліфікованого консультування ВІЛ-інфікованих жінок по проблемах репродуктивного вибору. В аспекті ВІЛ-інфекції вирішують глобальні біоетичні проблеми планування сім’ї, штучного переривання вагітності, штучного запліднення.

ВІЛ-інфекція має прогредієнтний перебіг, і в термінальній стадії захворювання виникає необхідність надання спеціалізованої паліативної допомоги. В таких випадках виникає питання про евтаназію – допомога хворим в перериванні життя. Евтаназія заборонена в більшості країн світу, в тому числі і в Україні. Особливо спірне застосування евтаназії ВІЛ-інфікованим, з урахуванням того, що використання нових схем лікування можуть оказати суттєвий вплив на якість та тривалість життя хворих.

Соціальна етикарозглядає і регулює суспільні взаємовідносини. Епідемія ВІЛ-інфекції поставила перед суспільством задачі становлення системи первинної профілактики, а також профілактики серед груп ризику. Основною задачею первинної профілактики є зміна поведінки конкретної особистості, але адресована вона суспільству в цілому або певним групам населення. Успіх первинної профілактики визначається такими умовами:

1) усвідомлення на урядовому рівні безпеки розповсюдження епідемії ВІЛ-інфекції;

2) розробка національної стратегії первинної профілактики;

3) розробка і фінансування програми профілактики трансмісії ВІЛ від матері дитині;

4) фінансування програми лікування хворих;

5) впровадження програм зниження шкоди при ін’єкційному вживанні наркотиків.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.