Структурна неповнота – еліпсис

До лекції-семінару

Неповні речення та їх різновиди

Питання:

1. Критерії розмежування повних і неповних речень.
2. Різновиди неповних речень.

3. Власне неповні речення (структурно і семантично неповні): ситуативно неповні, контекстуально неповні.

4. Структурно-граматичні різновиди неповних речень (залежно від пропущеного члена речення):

А) двоскладні речення з пропущеним підметом;

Б) двоскладні речення з пропущеним присудком;

В) односкладні речення з пропущеним головним членом речення або його частиною;

Г) речення з пропущеним додатком;

Ґ) речення з пропущеною обставиною;

Д)речення з пропущеними кількома членами (у діалогічному мовленні).

4. Еліптичні (семантично повні, але структурно неповні) речення та їх різновиди.

5. Незакінчені (обірвані) речення.

6. Парцельовані структури.

7. Питання про нечленовані структури (слова-речення, комунікати) як особливий тип висловлювання. Комунікативні типи нечленованих речень: стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, емоційно-оцінні, етикетні формули.

До історії виділення: в німецьких граматиках – ще 17 ст., в російській – Буслаєв, Пєшковський (к. 19-п.п. 20 ст.), Красновольський – польська (1897), в українській – Келлер і Бернекер – німецькою мовою, Лейпціг, 1927 р. «Еліпсис в українській мові» - стаття, вірогідно належить Є. Тимченкові.

Неповні речення – синтаксична позиція того чи іншого члена речення є лексично не заміщена: Бджола ранить жалом, а людина – словом. Специфіка неповного речення проявляється на фоні повного. Необхідно враховувати як структурну, так і семантичну неповноту. Основним є структурний критерій, семантичний – його доповнює.

Різновиди:

1) Структурно і семантично неповне;

2) Семантично повне, але структурно неповне (еліптичне).

Структурно-семантична неповнота

1. Комунікативні різновиди (відрізняються мовленнєвою сферою застосування):

а) ситуативні (підказуються ситуацією висловлювання, «конситуацією»): Рипнули двері. Хто там? Я (Коцюбинський);

б) контекстуальні (установлюються контекстом): Навколо села – солдати. Сидять вже третій день.

2. Структурні різновиди неповних речень (залежно від пропущеного компонента):

А) двоскладні з пропущеним підметом: З великим чуттям декламував українським філологам Шевченка (А. Содомора);

Б) двоскладні з пропущеним присудком: Три явори посадила сестра при долині. А дівчина заручена – (посадила) червону калину;

В) односкладні з неназваним головним членом речення або ж його частиною:

Знай: не сховатись. Можна – від когось.

Від себе ж – ніколи й ніде (Б. Олійник).

- Чи у людей паруються надовго?

- Та вже ж – навік (Леся Українка).

Г) двоскладні чи односкладні з неназваним додатком: Стояла люта зима. Ще такої сніжної (зими) не знали люди.

- Мавко, ти з мене душу виймеш.

- Вийму, вийму. Візьму собі твою співочу душу, а серденько – словами зачарую (Леся Українка).

Ґ) з неназваною обставиною (рідко вживаний тип, переважно стосується часткового опущення): Швець стояв на одній(нозі), недбало обпершись на свою шаблю. Вирішили побудувати 5 хат. Матеріал завезли до трьох, а ще дві чекають своєї черги.

Д) з неназваним означенням (рідко, маловиразні речення): Сонце обпалило їхнє обличчя, вітер висушив шкіру (їхню).

Е) з кількома неназваними членами (у діалогах):

- Кого ж я зрадила?

- Саму себе. (зрадила)

- Це ж як?

- Не знаєш? (ти цього)

- Про що? (я маю знати).

(!) Немає чіткої межі між односкладними і двоскладними з пропущеним підметом (Вихованець типи односкладних з особовими формами дієслівних компонентів кваліфікує як двоскладні неповні, з нульовим підметом.

Структурна неповнота – еліпсис

«Еліпсація – засіб мовної економії» (П. Дудик).

Неповні речення з формального боку, але семантично повні, зрозумілі без контексту. Займають проміжне місце між неповними і повними структурно: Людині – все людське на цій непокірній землі (М. Рильський). А тут – і Чіпка в хату (Панас Мирний).

Еліптично неповні речення мають пропущені присудки (головні члени односкладних) такої семантики:

А) дієслова руху: Прокинувся… до матері – а мати вже спала;

Б) буття: На небі – сонце. Серед нив – я (Коцюбинський). А людей! (останнє можна розглядати або як неповне, або як ґенітивне односкладне повне, залежно від мовознавчого погляду);

В) дієслова мовлення: Він – слово, а вона – десять;

Г) дієслова зі значенням наказу, заклику, прохання: Довідку – в деканат.

Ґ) дієслова зі значенням сприймання: Ідуть – під дубом зелененьким кінь замордований стоїть.

Також на сьогодні виділяють еліптичні різновиди речень відповідно до стилів мовлення. Так, у публіцистиці Голоюх В. вказує на такі моделі речень: З. в. → Д. в.: Освіту – дітям. З. в. → прийм. З. в.: Освіту – в життя. Прийм. Р. в. → прислівник (іменник): До природи – з любов’ю та схожі моделі.

*

- У реченнях, в яких дієслова в ролі головного члена мають форму минулого часу (давноминулого, умовного способу) засвідчують неповну двоскладність речення, порівн..: Знаю про це (=я)/ Знав про це (я, ти, він).

- Речення, у яких засвідчено придієслівні додатки або обставини при іменнику в Н.в. (У саду осінь) – також двоскладні неповні, а не односкладні номінативні.

Парцельовані речення

Парцеляція= «членування». Структури, які граматично залежать від компонента попереднього речення, але інтонаційно оформлені як окремі речення. Різновиди:

а) приєднувальні;

б) видільні;

в) приєднувально-видільні.

Він ішов. Швидко, впевнено. Чітко карбуючи крок. І слухає мій сон природа. Люба. Щира. Крізь плач, крізь сміх (П. Тичина).

Поиск по сайту: