Виробництво медичних, комерційних антирабічних вакцин з мозку вівці, кози, кролика, новонародженої миші, щура або з шкірно-м'язової тканини качиного зародка, заражених адаптованим до центральної нервової системи нейротропними штамами вакцинного вірусу і інактивованих фенолом, ефіром, β-пропіолактоном або ультрафіолетовим промінням, засноване на розмноженні вакцинного вірусу in vitro. Істотним недоліком цих вакцин є високий вміст в них баластної мозкової або шкірно-м'язової тканини, тому нервово-тканинні антирабічні вакцини викликають нейропаралітичні ускладнення з частотою від 1 : 500 до 1 : 17 000.
Антирабічна вакцина виготовляється в культурі клітин (Vaccinum antirabicum culturalis inactivatum), є принципово новим препаратом в трьох аспектах: 1) розмноження вакцинного вірусу здійснюється in vitro; 2) вірус, що використовується як вакцинний штам, адаптований до клітин нирки і тому володіє низькою нейровірулентною активністю (нейротропні штами цього віруса не розмножуються в культурі клітин внутрішніх органів без попередньої адаптації); 3) вакцина повністю вільна від баластної мозкової тканини і містить мінімальну кількість клітинного детриту.
З 1974 р. в Інституті поліомієліту і вірусного енцефаліту АМН СРСР організовано промислове виробництво цієї вакцини.
Характеристика препарату. Вакцина є культурою атенуїрованого вірусу сказу (штам Внуково-32), вирощеною в культурі первинних клітин нирок молодих сирійських хом'яків (ПСХ), інактивовану ультрафіолетовим промінням і ліофілізованую із замороженого стану в умовах вакууму.
Штам Внуково-32, як і штам ЕRА, є одним з генетичних варіантів штаму SАD. Останній був виділений з мозку собаки і фіксований після 130 церебральних пасажів на білих мишах. Згодом він пройшов 25 почергових пасажів через організм миші при інтрацеребральному зараженні і в культурі первинних клітин ПСХ.
В Інституті поліомієліту і вірусного енцефаліту АМН СРСР після 10 додаткових почергових пасажів цей штам підтримується виключно в культурі первинних клітин ПСХ при зниженій температурі (32°С). Зниження його нейротропності і патогенної активності для тварин помічено після 31 серійного пасажу в культурі клітин ПСХ при 32°С. Інша лінія штаму SАD під назвою ЕRА, атенуйована в результаті 30 серійних пасажів в культурі первинних клітин нирки новонародженого поросяти, як жива культуральна антирабічна вакцина за кордоном має широке використання для профілактичної імунізації сільськогосподарських тварин і собак. Культуральна антирабічна вакцина з штаму ЕRА за імуногенною активністю і нешкідливістю визнана кращим сучасним препаратом для використання у ветеринарній практиці.
До клітинної системи висуваються наступні основні вимоги: високе накопичення вакцинного, вірусу, відсутність онкогенних і спонтанних контамінантів, економічність, тому обрані первинні клітини нирок сирійського хом'яка.
Із одної пари нирок сирійського хом'яка готується в середньому 400мл напівфабрикату вакцини, з 4 сирійських хом'яків можна приготувати стільки культуральної антирабічної вакцини, скільки вакцини типу Фермі з мозку однієї вівці.
Технологічна схема процесу виробництва вакцини ділиться на наступні етапи: збір і трипсинізація нирок, вирощування моношару клітин, зараження кліток і їх інкубація збір вірусовмісного матеріалу, введення в серію, освітлювання, інактивація вірусу, розлив у флакони і ліофілізація.
Трипсинізацію тканин нирки проводять 0,25% розчином трипсину при кімнатній температурі і постійному перемішуванні. Після триразового промивання сольовим розчином клітини ресуспендують в 0,5% розчині гідролізату лактальбуміну (ГЛА) на сольовому розчині Хенкса (рН 7,0-7,1), що містить 30% нормальної сироватки великої рогатої худоби, в концентрації 400 000 клітин в 1 мл, в об'ємі 300 мл вносять у півторалітрові флакони для культивування клітин і інкубують при 37°С.
Через 5-6 діб після посіву клітин флакони з суцільним моношаром, без ознак дегенерації відбирають для зараження: середовище видаляють, клітини промивають 3 рази (по 150 мл сольового розчину) і вносять посівний вірус у дозі 0,01-0,001 LD50 на клітину. Адсорбцію вірусу проводять при 22°С протягом 1 год. Потім в кожний флакон вносять 300 мл 0,5 % розчину ГЛА на розчині Ерла (рН 7,4), що містить 3% людського альбуміну (початковий, розчин альбуміну містить 20% білка).
При, зараженні в суспензії трипсинізовані і відцентрифуговані клітини ПСХ суспендують в середовищі росту і вносять посівний вірус з розрахунку 0,01-0,005 LD50 на клітину. Адсорбцію вірусу проводять при 22-23°С протягом 11/2 год. Потім суспензію інфікованих клітин переносять в середовище розводячи до концентрації 400 000 клітин в 1 мл, розливають у флакони і поміщають в термальну кімнату при 37°С до утворення моношару. Заражені клітини інкубують при 32°С. Збір вірусу проводять через сифон, починаючи з 9-го дня з моменту зараження клітин. Надалі збір вірусу здійснюють з інтервалами 2-3 дні. Вірус збирають з флаконів з нормальним моношаром клітин. Вірусовмісна культуральна рідина, зібрана одночасно з однієї серії клітинної культури, складає первинний збір. Останній зберігають при -20°С. Після відповідних контрольних досліджень проб первинного збору складають серію напівфабрикатів в об'ємі 15-30 л. Напівфабрикат освітлюють шляхом центрифугування в сепараторі.
Вакцину інактивують в іррадіаторі ультрафіолетового проміння, який є закритою камерою, що містить зверху 4 підвішені БУВ-30П і під ними - скляний диск, що обертається. В Інституті поліомієліту і вірусного енцефаліту АМН СРСР використовується диск з нержавіючої сталі. Вірус по закритій системі трубок подається на диск, що обертається, і по відцентровій силі розподіляється на ньому тонким шаром (менше 1 мм); у цей же час відбувається опромінювання вірусовмісного матеріалу. Опромінений препарат стікає на зовнішню поверхню диска і звідти по трубках поступає в стерильний бутиль.
Перед розливом в напівфабрикат вакцини додають 10% розчин желатози і 75% розчин сахарози, стерилізовані автоклавуванням. Кінцева концентрація желатози і сахарози у вакцині складає відповідно 1 і 7,5 %. На потоковій автоматичній лінії «Strank Со» вакцину розливають у флакони з нейтрального скла по 3 мл і заморожують при температурі від -60 до -65°С. Після 6 год. їх переносять у вакуум-сушильну камеру. Ліофілізацію проводять при температурі 34-З6°С протягом 23-30 год. та при температурі 20-24°С протягом подальших 8-14 год. в режимі автоматики. Флакони наповнюють аргоном, закривають спеціальними гумовими пробками і закатують алюмінієвими ковпачками. На кожний флакон з вакциною наносять назву препарату, номер серії, контрольний номер, термін придатності.
Вимоги до виробничих приміщень. Для забезпечення виробництва антирабічної вакцини необхідні приміщення для карантину тварин, віварій для утримання, зараження і обробки овець, спеціальні лабораторні приміщення для виготовлення напівфабрикату вакцини, розливу, ліофілізації і фасування. Останні три технологічні етапи можуть здійснюватися централізовано у відповідних відділеннях.