Перші кооперативи у Франції

Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху

Наприкінці XIX ст. в кооперативному рухові відбулися кількісні та якісні зміни. Створювалися гуртові товариства, виникали спілки окремих видів кооперації відповідно до адміністративного устрою тієї чи іншої країни. З'явилися перші спілки на національному рівні. Тоді ж виникли перші спонтанні контакти між кооперативними товариствами Великобританії, Франції, Німеччини, Іспанії, Голландії, Бельгії, Данії, Австрії та інших країн. Це були акти солідарності, обміну досвідом кооперативного будівництва, взаємозбагачення кооперативних ідей та принципів діяльності, перші торговельні й економічні зв'язки.

Поміж кооператорами різних країн зародилася думка про неодмінну потребу виникнення міжнародної кооперативної організації. Найбільшу ініціативу в створенні міжнародного кооперативного об'єднання виявив англійський кооперативний рух і його керівники. До 1890 р. кооперативний рух Англії і Шотландії набрав масового характеру й досягнув помітних господарських та економічних успіхів. Він об'єднував понад 1 млн. членів, що становило близько 15% населення країни. Англійські та шотландські кооператори наприкінці 80-х років завершили організаційну побудову на національному рівні, утворили Англійське й Шотландське кооперативні гуртові товариства та Кооперативну спілку.

Кооператори Великобританії почали шукати виходу на міжнародну арену для того, щоб розширити кооперативну торгівлю, налагодити торговельний обмін з кооперативними організаціями різних країн, розповсюджувати кооперативні ідеї, практику ведення кооперативного господарства, розвивати кооперативне законодавство. До налагодження міжнародних зв'язків кооператорів Великобританії штовхала зростаюча конкуренція з боку торговельного капіталу та приватного капіталу взагалі, а також протидія політичних сил у державних органах, які відображали інтереси приватного капіталу. Кооператори Великобританії сподівалися за допомогою міжнародних кооперативних зв'язків розширити свою господарську діяльність. Особливо прагнули розвивати міжнародні контакти члени споживчої кооперації Великобританії, Франції, Бельгії, Німеччини. Створенню Кооперативного альянсу сприяла й та обставина, що в середині XIX ст. вже існувало чимало норм та інститутів міжнародного права, які регулювали діяльність міжнародних організацій.

Деякі керівники кооперативного руху Великобританії й прихильники християнського соціалізму були зацікавлені в створенні міжнародного кооперативного центру для того, щоб поширювати кооперацію та християнську мораль.

Ідеї співпраці кооператорів різних країн зародилися ще на початку XIX ст. В 1835 р. в Лондоні було засновано Асоціацію всіх класів і всіх націй, яка ставила перед собою мету пропагувати кооперативні ідеї на міжнародному рівні. Це об'єднання стало першою спробою розвитку співпраці кооператорів різних країн і створення міжнародного кооперативного центру.

В 1869 р. на кооперативному конгресі Англійської кооперативної спілки здійснили нову спробу утворити міжнародну кооперативну організацію. Заснували міжнародний комітет для створення міжнародного кооперативного центру. Але цей комітет і асоціація проіснували недовго, тому що кооператори Європи ще не відчували себе готовими до широкої міжнародної співпраці. Тогочасний кооперативний рух ще був роздрібненим, малочисленим і економічно слабким.

У 1867 р., в дні Всесвітньої промислової виставки в Парижі, кооператори Англії та Франції спробували скликати перший міжнародний кооперативний конгрес, але уряд Наполеона III це заборонив.

У 1886 р., на Британському кооперативному конгресі в Плімуті, представник французьких кооператорів де Буав знову закликав до створення міжнародного кооперативного центру. Він запропонував обрати терміном на три роки Міжнародний комітет кооперації, місцем перебування якого мав стати Манчестер. Цей комітет, на думку де Буава, повинен був налагодити стосунки з усіма центральними кооперативними організаціями в Європі, Австралії, Америці для того, щоб спонукати їх прийняти загальні кооперативні принципи, посилати своїх представників на міжнародні кооперативні конгреси та готувати доповіді про стан справ у кооперації їх країн. В Італії, Німеччині, Франції на національних кооперативних конгресах того часу висувалися ідеї й конкретні пропозиції щодо створення міжнародного кооперативного центру. Але до практичних кроків тоді не перейшли.

Поиск по сайту: