Рибосоми складаються з двох нерівних субодиниць: одна велика – 50 S (14-15м.м); друга мала –30 S.
S - константа осадження. Вся рибосома 30 S:50 S=70 S.
До складу рибосом входять декілька десятків різних молекул білка. Рибосомна РНК і білки об'єднані в нуклеопротеїновий тяж. Рибосомальна РНК представляє собою одинарний ланцюг нуклеопротеїдів, але в результаті взаємодії між окремими ділянками деталі ланцюга частково спіралізовані. Ці ділянки складаються = 70% всього ланцюга, вони непостійні, утворюються і руйнйються.
Зв'язок між РНК і білком здійснюються за допомогою іонa Mg. Двох валентні катіони Mg і Са забезпечують також об'єднання у полісоми.Слово рибосоми походить від грецького сома, що означає- тіло (1нм=10³мкм). Обов”язкові клітинні органоїди, відкриті в 1955 р. Г. Паладе. Це субмікроскопічні органели діаметром біля 20 нм. Вони містять рівну кількість білка і рибосомальної РНК.
Унікальна структурна особливість всіх рибосом заключається в тому,що вони побудовані із 2 нерівних сібодиниць або субчастинок, з”єднаних між собою. Кожна субодиниця має (складається) із рибосомальної РНК в вигляді тяжа, спіральні ділянки якого розміщуються перпендикулярно основному ланцюгу. Простір між витками спіралі і цілими спіральними ділянками заповнений білком, зцементованими в компактну структуру рибосом.
Вони є обов”язковим структурним компонентом цитоплазми (гіалоплазми), хлоропластів, мітохондрій.
Найвищою фізіологічною активністю характеризують полісоми (4-40) окремі рибосоми зв”язані між собою ниткоподібною іРНК. Асоціати кількох рибосом, які синтезують білкові молекули з а\к.. Найбільша кількість рибосом виявлена там, де найбільше, найінтенсивніше здійснюється білковий синтез - в меристематичних клітинах, в клітинах зародку, в регенеруючих тканинах і органах, мітохондріях, ЕПС, пластидах.
Рибосоми цитоплазми поділяють на вільні (розміщені в гіолоплазмі) і прикріплені до зовнішньої (звернутої до гіалоплазми) поверхні мембран ЕПС. Вільні рибосоми містяться в гіалоплазмі (поодиноко або групами).
Рибосоми локалізуються: в ядрі, в пластидах (хлоропластах), мітохондріях, які є напівавтономними саморегулюючими структурами.
Основна функція рибосом –збирання білкових молекул із а\к, тобто відтворення живої матерії. Оскільки в процесі ж\д відбувається постійне оновлення білків цитоплазми і ядра, без рибосом клітина довго існувати не може. Генетична інформація, яка закладена в ядрі, переноситься від ядра до рибосом за допомогою і-РНК, тим самим визначаючи структуру і властивості білкових молекул. Між чисельністю полісом в клітині і інтенсивністю синтезу білків існує пряма кореляція. У синтезі приймають участь тільки “важкі”рибосоми (в асоційованому стані) У клітині одночасно працюють 10% рибосом.Цим запезпечується постійний синтез білка.
По Васильєву (1988) попередники рибосом формувалися в ядрі (їх субодиниці)- в ядерці. Кінцеве їх утворення здійснюється у цитоплазмі.
МІКРОТРУБОЧКИ
Зустрічаються в цитоплазмі, крім прокаріот вільно або входять в склад веретена поділу.
Представляють собою пусті циліндри d-20-25нм. Довжина декілька мікрон. Стінки трубочки складаються із 13 субодиниць, розміщених по спіралі. Ці субодиниці утворені білком тубуліном (димерний білок) в складі є гуанінодифосфат. Утворенню їх сприяє кисла рН, конц. Mg, АТФ.
Формується в зовнішньому шарі гіалоплазми в стані спокою.Звичайно вони розміщуються паралельно один дугому біля плазмалеми. Руйнуються при підвищенні концентрації Са і низьких t0 С.
Функції:
1. Знаходяться в основі веретена поділу. Бувають волокна трьох типів:
1).безперервні- від полюса до полюса.
2). хромосомні – від полюса до хромосом.
3).міжхромосомні – між групами хромосом, розходяться
4).неповні, безперервні – від одного полюса ідуть, але до іншого не доходять.
Вважають, що беруть участь у розходженні хромосом до полюсів:
¨ рухи хромосом здійснюються за рахунок мікротрубочок сусідніх ниток
¨ у процесі руху здійснюється скорочення ниток
¨ за рахунок розходження полюсів хромосоми, хромосоми також тягнуться.
2) приймають участь у побудові клітинної стінки, входячи до складу фрагмопласту
3) приймають участь у рухах цитоплазми
4)беруть участь у проведенні речовин по цитоплазмі
5) підтримують структуру клітини та окремих органоїдів (хлоропластів)
Це нестійки сполуки, що постійно утворюються і руйнуються.