Тема: Вибір раціонального напрямку вагонопотоків

Мета: навчитися вибирати раціональний напрямок вагонопотоків.

При організації вагонопотоків враховують найбільш раціональний розподіл їх по паралельних напрямках, з’єднуючих теж самі опорні станції. Для техніко-економічного обґрунтування шляху прямування беруть до уваги наступні критерії: відстань, час знаходження вагонів на шляху прямування, переробна спроможність станції, пропускна спроможність лінії, витрати палива і електричної енергії.

З урахуванням вказаних критеріїв визначають експлуатаційні витрати на прямування одного вагону по кожній дільниці. Ці витрати наносять на спеціальні картосхеми окремо в парному та непарному напрямках.

Б 330 В Непарний

340 280

390 320

А 370

410

423 350 360 Г

Д 400

Парний

Рисунок 1 – Фрагмент картосхеми на напрямку.

Підсумовуючи експлуатаційні витрати по кожному паралельному напрямку, обирають найбільш ефективний шлях прямування.

Так, при прямуванні на шляху А – Б – В – Г витрати складуть 390+280+320=990грн/ваг., а на шляху А – Д – Е – Г – 423+380+400=1203 грн/ваг. З розрахунків видно, що перший шлях є більш економічним, тому що на ньому сумарні витрати на пересування одного вагону є мінімальними.

На практиці при розподілу вагонопотоків доцільно обирати лінії з кращим технічним оснащенням. Найкоротші шляхи не завжди є вигідними.

Порожні вагонопотоки визначаються на підставі міждорожніх «шаховок» навантажених вагонопотоків по різних родах рухомого складу, тобто визначається баланс порожніх вагонів. Якщо навантаження перевищує вивантаження, на залізниці відмічається нестача порожніх вагонів, а при перевищенні вивантаження над навантаженням – надлишок. Баланс установлюється обов’язково за родом рухомого складу. На підставі отриманого балансу організується переміщення порожнього вагонного парку з одного району мережі до іншого.

На мережі постійно аналізують правильність розподілу вагонопотоків за напрямками на підставі звітних даних про виконану роботу (форми ДО-21, ДО-16, ДО-17 і ДО-24).

Після розподілу вагонопотоків за напрямками складається «шаховка» по опорних станціях для побудови діаграми вагонопотоків.

Рисунок 1 – Діаграма вагонопотоків на дільниці А – Б.

Вагонопотоку, що зароджується, надається умовне позначення, за яким простежують шлях його прямування. Розміри вагонопотоків позначені числами на початку та наприкінці дільниці. Різниця між цими величинами вказує збільшення або погашення вагонопотоку на дільниці.

Стрілками зверху вказано напрямок і потужність порожнього вагонопотоку. Якщо порожній вагонопотік необхідно показати за родом рухомого складу, його позначають за допомогою дробі, чисельник якої – загальна кількість порожніх вагонів, перший знаменник – криті, другий – платформи, третій – напіввагони, четвертий – цистерни, п’ятий – ізотермічні, шостий – інші.

Наприклад, 268/0/60/30/178/0/0:загальна кількість порожніх вагонів – 268, з них крити – 0, платформ – 60, на піввагонів – 30, цистерн – 178, ізотермічних – 0, інших – 0.

Діаграма вагонопотоків складається для розробки плану формування поїздів і розрахунку розмірів руху, завантаженого і порожнього пробігу вагонів та інших показників експлуатаційної роботи.

Запитання для самоперевірки.

1 Які критерії беруть до уваги для техніко-економічного обґрунтування шляху прямування?

2 На підставі чого визначають порожні вагонопотоки?

3 В якому випадку на залізниці відмічається нестача порожніх вагонів?

Л.1, с.141-143

Поиск по сайту: