Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Конституція УРСР 1937 р., як і Конституція СРСР 1936 р., залишалася декларацією

Тема: Громадсько-політичне життя

Зміна соціальної структури населення

Процеси, що відбувалися в житті суспільства, обумовлювали зміни в соціальній структурі населення.

Розвиток народного господарства, зокрема, надмірна індустріалізація, супроводжу­валися значними кількісними і якісними змінами в складі робітничого класу.

Його чисельність в Україні протягом 1928-1939 рр. зросла з 1 млн. 770 тис. до 4 млн. 578 тис. людей, тобто в 2,6 рази.

Робітничий клас поповнювався як вихідцями зі свого середовища, так і представниками інших соціальних груп населення, у першу чергу селянства.

При цьому більше за все селян вливалося у вугільну промисловість; значно менше ними поповнювалися підприємства машинобудування, де потрібна була порівняно висока загальноосвітня і професійна підготовка робітників.

Масове уливання до складу робітничого класу вихідців із села, у тому числі жінок, непідготовленої молоді, стримувало ріст кваліфікаційного рівня робітників.

Глибокі соціальні зрушення відбулися в середовищі селян­ства.

На рубежі 20-30-х рр. була проведена примусова колек­тивізація, у результаті якої замість дореволюційного розшару­вання селянства, що існувало й у перші післяреволюційні роки (батраки, бідняки, середняки, куркулі), сформувалася зовні єдина соціальна верства - колгоспне селянство.

До 1939 р. воно складало майже половину населення республіки.

Колгоспне селянство було позбавлено земельної власності (яка навічно була закріплена за колективними господарствами) і пере­творилося, власне кажучи, на низькооплачувану найману робочу силу, експлуатовану державою.

Основним джерелом існування колгоспного селянства в цей період було індиві­дуальне підсобне господарство, закріплене за селянами у довічне користування.

Розширення адміністративного апарату спричиняло збіль­шення чисельності службовців.

Їхня кількість протягом 1928-1939 рр. збільшилася з 549 тис. майже до 2 млн чол., тобто в 3,6 рази.

Понад чвертьусіх службовцівтого часу скла­дала інтелігенція — як правило, люди з вищою або серед­ньою фаховою освітою.

Дипломованих фахівців, незважаючи на високі темпи їхньої підготовки, не вистачало у всіх галузях народного господарства.

До того ж якісний склад нових кадрів фахівців не завжди відповідав завданням індустріального будів­ництва, потребам соціального і духовного прогресу.

Брак фахівців відчувався і надалі, зокрема, внаслідок сталінських репресій.

Конституція УРСР 1937 р.

У грудні 1936 р.VIII Надзвичайний з'їзд рад СРСР затвердив нову Конституцію СРСР, що законодавчо проголосила перемогу соціалізму в країні.

Відповідно до нової союзної Конституції, 30 січня 1937 р. XIV Надзвичайний з'їзд рад України прий­няв нову Конституцію УРСР.

Відповідно до неї політичну основу УРСР складали ради депутатів трудящих міста і села.

Конституція скасувала всі розповсюджувані на деякі категорії населення обмеження в правах.

Вибори до рад ста­вали загальними, прямими і рівними при таємному голо­суванні.

Проголошувалася особиста недоторканність гро­мадян, таємниця листування, свобода слова, преси, зборів.

Досить важливою була стаття 15 Конституції УРСР, яка встановлювала, що територія України не може бути змінена без її згоди.

Основний закон УРСР законодавчо закріплював право виходу зі складу СРСР.

За новою Конституцією республіка, що раніше іменувалася Українська Соціалістична Радянська Республіка, дістала назву Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР).

Конституція УРСР декларувала добровільність об'єднання Ук­раїни з іншими республіками в Радянський Союз.

Найвищим органом державної влади УРСР стала Верховна Рада, а в період між її сесіями Президія.

Найвищим виконавчим і розпоряд­ницьким органом державної влади проголошувалася Рада Народних Комісарів (РНК).

Демократичні положення Основного Закону УРСР в умовах фактичної диктатури Й. Сталіна не були наповнені реальним змістом.

Конституція УРСР 1937 р., як і Конституція СРСР 1936 р., залишалася декларацією.

СРСРбув жорстко централі­зованою, унітарною державою, а союзні республіки в ньому не мали реальної автономії.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.