Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Характеристика метаморфозів кореня



Метаморфози кореня Походження Функції, характеристика, приклади
Коренеплоди і стеблокоренеплоди    
Коренебульби або кореневі шишки    
Повітряні корені    
Ходульні корені    
Пневматофори (дихальні корені)    
Корені-причіпки    
Гаусторії (корені-присоски)    
Мікориза (грибокорінь)    
Бактеріориза    

 

Висновки:
 
 
 
 
 

Перевірте свої знання, отримані при вивченні вторинної і третинної будови кореня, його метаморфозів.Виберіть одну правильну відповідь.

1.Аналізований осьовий орган рослини має радіальну симетрію, необмежене ріст, позитивний геотропізм, забезпечує живлення і закріплення в ґрунті. Даний орган:

кореневище стебло лист корінь насінина

2.Із досліджених підземних органів різних рослин відібрані метаморфози кореня, а саме:

коренеплоди моркви бульби картоплі кореневища конвалії цибулини часнику бульбоцибулини| шафрану

3. При вивченні будови коренеплоду моркви було встановлено, що поживні| речовини відкладаються в найбільш розвиненій частині:

лубі первинній ксилемі вторинній| ксилемі первинній корі серцевині

4. Досліджена мікориза дуба, яка є симбіозом:

гриба і вищої рослини гриба і водорості гриба і бактерії вищої рослини і бактерії двох різних бактерій

 

Підпис викладача: _______________

 

Контрольні запитання

  1. У яких рослин спостерігається перехід від первинної до вторинної будови?
  2. Яку функцію виконують тканини вторинної будови кореня?
  3. Які існують типи коренеплодів?
  4. Чим відрізняється флоемний тип коренеплодів від ксилемного?

5. Яка будова коренеплода характерна для буряка?

 

_____________________

 

Лабораторна робота № 8

АНАТОМІЧНА БУДОВА СТЕБЛА ОДНОСІМ’ЯДОЛЬНИХ РОСЛИН. ПУЧКОВИЙ І НЕПУЧКОВИЙ ТИПИ СТЕБЛА ДВОСІМ’ЯДОЛЬНИХ РОСЛИН.

 

Мета:з’ясувати особливості анатомічної будови стебла трав’янистих одно- і двосім’ядольних рослин та прядивних культур.

Обладнання і матеріали:мікроскопи; мікропрепарати поперечних зрізів кукурудзи, пшениці, хвилівника, льону, соняшника.

Завдання.

1. Розгляньте постійний препарат поперечного зрізу стебла трав'янистої однодольної рослини на прикладі кукурудзи. Зробіть відповідні надписи до рисунку і висновки.

 

 

2. Вивчити будову стебла жита. Розгляньте мікропрепарат поперечного зрізу стебла жита (соломину). Зверніть увагу на розміщення під епідермою механічної тканини– склеренхіми, що чергується із хлоренхімою. При великому збільшенні розгляньте провідний пучок, визначте його тип. Центральна частина поперечного зрізу припадає на внутрішню порожнину соломини. На рисунку позначте тканини та їх комплекси.

 

1 – 5 –

2 – 6 –

3 – 7 –

4 – 8 –

Висновки:досліджені препарати жита і кукурудзи є зрізами стебел однодольних рослин, на що вказують такі ознаки:

3. Вивчити будову стебла дводольних трав’янистих рослин.

Розглянути мікропрепарат поперечного зрізу хвилівника (пучковий тип будови), соняшника, гороху (перехідний тип будови); льону (непучковий тип будови).

Зверніть увагу на закладання епідерми, первинної кори та центрального циліндра. Судинно – волокнисті пучки розміщуються по колу і складаються із прото- і метаксилеми та флоеми. Міжпучковий камбій формує паренхіму серцевинних променів. На рисунках зробіть відповідні позначення тканин та їх комплексів.

Розгляньте первинну будову стебла дводольних на прикладі поперечного зрізу стебла хвилівника. Внесіть до рисунка позначення, яких бракує.

 

 

1 – епідерма

2 –

3 – пластинчаста коленхіма

4 – паренхіма первинної кори

5 -

6 -

7 – ситоподібні трубки флоеми

8 -

9 – судини ксилеми

10 – серцевина

11 – серцевинний промінь

12 -

 

4. Розгляньте постійні препарати поперечних зрізів стебел трав'янистих дводольних рослин перехідного (гороха) і безпучкового (льону) типів. Зробіть відповідні надписи до рисунків.

1 – 9

2– 10 –

3 – 11 –

4 – 12 –

5 – 13 –

6 – 14 –

7 – 15 –

8 –

6. Розгляньте і зіставте постійний препарат поперечого зрізу стебла сосни (хвойна рослина) і його рисунок. Внесіть позначення до рисунка.

1 - кірка

2 - первинна кора

3 - вторинний луб

4 - камбіальна зона

5 - вторинна деревина

6 - серцевина

7 - смоляні ходи

 

Висновки:
 
 
 
 

Контрольні запитання

  1. Що характерно для перехідного типу будови стебла?
  2. Які ознаки спільності і відмінності в будові стебла соняшника і хвилівника?
  3. Що характерно для непучкового типу будови стебла?
  4. Яка тканина характерна для стебел прядивних культур?
  5. Для яких рослин характерна первинна будова стебла?
  6. Який тип провідних пучків характерний для однодольних рослин?
  7. Який тип розміщення провідних пучків?
  8. Які тканини характерні для будови стебла однодольних рослин?

 

Перевірте свої знання, отримані при вивченні анатомії стебла.Виберіть одну правильну відповідь.

1. Для яких рослин характерна первинна будова стебла?

дводольних хвойних однодольних прядивних для всіх названих

 

2. Яка первинна покривна тканина характерна для первинної будови стебла?

епіблема склеренхіма епідерміс ксилема камбій

3. При дослідженні зрізів осьового органу було встановлено, що основний об'єм займає центральний циліндр, в якому безладно розташовані закриті колатеральні провідні пучки. Це свідчить, що даний орган:

стебло дводольної рослини корінь однодольної рослини корінь дводольної рослини кореневище дводольної рослини стебло однодольної рослини

4. Заповніть таблицю, використовуючи рисунок

Назва видозміни стебла У яких рослин трапляється Походження Функція
Стеблові колючки      
Редуковані листки      
Вуса      
Листкові колючки      
Кореневище      
Денце      
Цибулина      
М’ясисті луски      
Філокладії      
Сухі луски      

 

Підпис викладача: _______________

_____________20__

 

Лабораторна робота № 9

АНАТОМІЧНА БУДОВА ЛИСТКІВ

Мета:з’ясувати особливості анатомічної будови листка в зв’язку із виконуваними функціями; порівняти анатомічну будову листків різних систематичних і екологічних груп.

Обладнання і матеріали:мікроскоп; гербарні зразки листків, живі листки; мікропрепарати листків лимона, кукурудзи, сосни.

Завдання.

1. Зарисуйте прості й складні листки, позначте на них листкову пластинку, рахіс, прилистки.

 

Простий листок Складний листок

 

1 – листкова пластинка

2 – черешок;

3 – прилисток;

4 – рахіс;

5 – листочок.

2. Вивчити анатомічну будову листка лимона.

Готовий мікропрепарат листка лимона (камелії) розгляньте за малого збільшення мікроскопа і знайдіть основні складові частини: епідерму, мезофіл, провідний пучок. За великого збільшення мікроскопа розгляньте ці частини. Верхня і нижня частина листків покрита одним шаром епідерміса, що представлений дрібними безбарвними клітинами із шаром кутикули і продихами. Зверніть увагу на будову мезофіла. У плоских листків камелії він поділяється на стовпчастий (паліадний), що знаходиться з верхньої сторони листків, і складається із клітин, які щільно розміщуються, і губчастий – з нижньої сторони, складається із клітин, що мають великі міжклітинники. Стовпчастий виконує функцію фотосинтезу, а губчастий – транспірації і газообміну. У клітинах мезомезофілу розміщуються друзи і вмістилища ефірних олій. За малого збільшення мікроскопа ксилема має вигляд віяла, що складається із ланцюгів судин червоного кольору та паренхіми із темним вмістом. Нижче ксилеми розміщена дрібноклітинна флоема, а ще нижче – товста склеренхімна обкладинка. Такі ж склеренхімні обкладинки є над ксилемою. Зробіть відповідні позначки на рисунку.

 

 

1- 2-

3- 4-

5- 6-

7- 8-

9- 10-

11-

4. Вивчити анатомічну будову листка кукурудзи.

За малого збільшення мікроскопа розглянути анатомічну будову листка кукурудзи. Зверніть увагу на розміщення і особливості епідерми листка з численними продихами, що складаються із двох замикаючих клітин. Зовнішні оболонки клітин вкриває потужний шар кутикули жовтого забарвлення. Верхній епідерміс з одноклітинними простими волосками, утворений двома типами клітин: звичайними епідермальними живими паренхімними клітинами і великими порожнистими локомоторними з пониженим тургором, з їх участю відбувається згортання листків у трубочку під час посухи. Клітини мезофілу мають однакову форму, вони не мають диференціації на стовпчасту і губчасту паренхіму. Листок має ізолатеральну будову, розміщений під кутом і добре освітлений із обох боків. Центральний провідний пучок складається із ксилеми, що зорієнтована до верхнього епідерміса, і флоеми, оберненої до нижнього епідерміса. Ксилема складається із однієї меншої судини (протоксилеми), оточеної водоносною паренхімою, і двох великих пористих судин (метаксилеми), з’єднаних між собою товстостінною паренхімою. Між прото- і метаксилемою розміщена невелика кількість ксилемної паренхіми. У пучку вона досить розвинена і представлена ситовидними трубками і клітинами – супутницями. Навколо флоеми і ксилеми є один шар великих обкладочних клітин, які у старих листків повністю або частково дерев’яніють. До них примикають склеренхімі клітини. У меньших пучках ксилема слабо розвинена і повніше представлена флоема, що оточена великими обкладочними клітинами із хлорофільними зернами.

Зарисувати ізолатеральний листок кукурудзи і зробити відповідні позначення на рисунку.

 

 

5. Вивчити анатомічну будову хвоїнки сосни.

За малого збільшення розгляньте і вивчіть розміщення окремих груп тканин на поперечному зрізі хвоїнки сосни. На препараті чітко виділяється суцільна золотиста плівочка кутикули, що вкриває одношаровий епідерміс. Клітини кутикули з потовщеними тангентальними зовнішніми і внутрішніми оболонками. В окремих місцях є продихи, що складаються з заглиблених замикаючих клітин з потовщеними тангентальними оболонками. Продихи заглиблені навіть у шар гіподерми. Гіподерма утворена з одного шару паренхімних клітин, їх клітинні оболонки слабо потовщені, але здерев’янілі. Під гіподермою залягає багатошарова складчаста паренхіма. Уздовж складок розміщуються хлоропласти, тому її називають складчастою хлоренхімою. Клітини великих розмірів із тонкими оболонками. В хлоренхімі занурені схізогенні смоляні ходи, що розміщуються у пристінному шарі або відділені від гіподерми 1-4 шарами клітин. Вистилають канал живі паренхімні епітеліальні клітини, що виділяють живицю. Навколо епітелію виділяється одни шар багатокутних. Щільно зімкнутих склеренхімних клітин із дуже потовщеними і здерев’янілими оболонками.

До центру розміщений шар ендодерми, що складається із клітин великого розміру з дещо потовщеними оболонками, заповнені крохмальними зернами. Нижче видно шар трансфузійної паренхіми, утвореної живими паренхімними клітинами з крохмальними зернами і порожнистими мертвими клітинами з облямованими порами і дещо здерев’янілими оболонками. Утворює трансфузійну трахеїдальну тканину, що примикає до ксилеми.

 

1 7

2 8

3 9

4 10

5 11

6 12

 

Ксилема розміщується в бік плоскої поверхні листка, а флоема – опуклої. Біля ксилеми знаходяться довші мертві клітини, що мають здерев’янілі оболонки з облямованими порами. Вони передають воду з ксилеми пучків у мезофіл. Біля флоеми знаходяться живі клітини, через які речовини з мезофілу передаються у флоему пучка. Зробіть відповідні позначення на рисунку.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.