Анатомічна будова листка. Будова хвої

Листок – бічна частина пагона. Листок має клітинну будову. Верхня і нижня поверхні листкової пластинки вкриті шкіркою (епідермою). Живі безколірні клітини шкірки містять цитоплазму і ядро, які розташовуються одним суцільним шаром. В епідермі знаходяться продихи, роль яких у регуляції випаровування води рослиною і газообміні з навколишнім середовищем. На верхній епідермі продихи майже відсутні. Між верхньою і нижньою епідермою розташований мезофіл, який складається з асиміляційної паренхіми. Це стовпчаста(палісадна) паренхіма – основна асиміляційна тканина, в якій здійснюється процес фотосинтезу. Під палісадною паренхімою знаходиться кілька шарів клітин неправильної форми з великими міжклітинниками. Ці шари клітин утворюють губчасту(рихлу) паренхіму. Основні ф-ї її газообмін і транспірація.

У мезофілі на певній відстані знаходяться провідні пучки, які здійснюють постачання литка водою і розчиненими в ній речовинами, а також виведення х листка асимілянтів. Крім того, пучки виконують механічну роль. Будова судинно-волокнистих пучків основних жилок листка типова, оскільки це є продовження їх із стебла, але в міру роздрібнення пучків спостерігається зменшення судин та ситовидних трубок. У найдрібніших галуженнях пучків зовсім відсутня флоема – спрощується і ксилема – в ній немає трахей, залишається велика к-сть трахеїд. Судинно-волокнистий пучок закріплений склеренхімою. Вище і нижче пучка розташована коленхіма, що примикає до епідерми.

Особливості будови листків хвойних: 1) епідерміс містить клітини з товстими здерев' янілими стінками, кутикула дуже розвинена; продихи лежать у запорошених зернятками воску ямках, їх замикаючі клітини мають здерев' янілі стінки; 2) за епідермісом лежить підшкірка - гіподерма, що складається з одного або кількох шарів клітин, які витягнуті по довжині хвої і мають потовщені стінки; 3) під гіподермою розміщена асиміляційна тканина, яка оточує безбарвну центральну частину, що має один або два судинних пучки.

2. Анатомічна будова стебла дводольних рослин

3. Анатомічна будова стебла онодольних рослин. Внутрішня будова стебла одно- і дводольних рослин неоднакова. У анатомічній будові стебла однодольних рослин виділяють від периферії до центра одношаровий епідерміс з продихами, кутикулою, волосками, кільце склеренхіми, між виступами якої знаходиться хлорофілоносна паренхіма. За склеренхімою розташована основна або виповнююча паренхіма, в якій довільно розташовані колатеральні закриті провідні пучки, більші до середини, менші у периферичній частині. Провідні пучки розташовані більш-менш рівномірно по стеблу, завдяки чому в ньому не відо- кремлюються окремі анатомічні комплекси — кора, луб, деревина, серцевина і серцевинні промені. У однодольних рослин стебло не має камбію; у них прокамбій повністю витрачається на формування ксилеми і флоеми, тому таке стебло не здатне до вторинного потовщення. Потовщення відбувається лише завдяки функціонуванню прокамбію і розростанню елементів провідних пучків.

4.Біотичні фактори, а в тому числі антропогенні. Біотичні фактори середовища (фактори живої природи) - це вплив, що надається на рослини іншими організмами. Відмінність біотичних факторів від абіотичних полягає в тому, що їх вплив проявляється у вигляді взаємного впливу живих організмів різних видів один на одного. Класифікація біотичних факторів: тропічні (залежно від зміни середовища), трофічні(по харчовим відносинам між організмами), форичні (згідно з можливостю транспортування одного організму іншим), фабричні (за місцем проживання, наприклад, паразита в організмі господаря).Вплив біотичних факторів навколишнього середовища проявляється у вигляді впливу різних живих організмів на рослини та всіх разом - на навколишній простір. Взаємодії між організмами можуть бути прямими та непрямими. Прикладами дії біотичних факторів на рослини, є нейтралізм, паразитизм, коменсалізм, аменсалізм, симбіоз, конкуренція, виїдання. «нейтралізм» - співіснуючі на одній території організми не приносять один одному ні користі, ні шкоди. При паразитизмі організми, що належать до різних видів, співіснують антагоністично, тобто паразит, мешкаючи в тілі свого господаря, живе за його рахунок і завдає йому шкоди. Коменсалізм - це спільне проживання різних організмів, коли один організм, що поселяється всередині тіла іншого та харчуюється за його рахунок, не заподіює шкоди носію. Симбіоз - це всі форми співжиття організмів різних видів. А взаємовигідне співіснування організмів, що відносяться до різних видів, називається мутуалізмом. І ті, й інші організми отримують один від одного необхідні для життєдіяльності речовини. Конкуренція - це тип взаємодії, при якому рослини одного або різних видів можуть конкурувати між собою за ресурси навколишнього простору - воду, освітлення, поживні речовини, місце розташування, тощо. У цьому випадку споживання певних ресурсів одними організмами знижує їх доступність для інших.Багато тварин, що харчуються рослинами, рослиноїдні, а їх зв'язок з рослинами - виїдання. Так, на пасовищах тварини поїдають тільки певні види рослин, не доторкаючись до інших, отруйних або мають неприємний смак. Деякі рослини мають захисні пристосування від виїдання тваринами, наприклад, виділення отруйних речовин, видозмінені листки-колючки, шипи на стеблах. Антропоге́нні фа́ктори середо́вища — фактори, зумовлені діяльністю людини.Можуть бути прямими або непрямими. Прикладами прямого впливу людини на природу можуть служити зведення лісів на значних територіях, неконтрольований збір рослин, надмірне знищення промислових тварин, що призводить до різкого скорочення чисельності багатьох видів, а в ряді випадків до їх повного зникнення. Непрямий вплив антропогенних факторів здійснюється шляхом зміни ландшафтів, клімату, физичного стану та хімічного складу атмосфери, гідросфери, ґрунтів та ін. Забруднення середовища промисловими і побутовими відходами викликає серйозні зрушення в екологічній рівновазі, призводить до деградації угруповань організмів — біоценозів, що складалися й еволюціонували тисячоліттями. Збільшуючи продуктивність земель, людина на місці натуральних природних комплексів створила для культурних рослин і домашніх тварин практично нове середовище, нові угруповання організмів — агробіоценози. Непомірні розорювання земель та випасання худоби, рубка водоохоронних лісів привели в ряді районів природні біоценози у важкий стан, посилили водну і вітрову ерозію грунтів і обміління річок.

Поиск по сайту: