Морфологічна різноманітність листків. Прості і складні листки, їх типи і характеристика

Тема. Листок — бічний елемент пагона

Визначення та функції листка.

Онтогенез листка. Типи формування листкової пластинки.

Будова листка. Типи листків за наявністю або відсутністю їх елементів.

Загальні закономірності морфологічної будови листка: лопатеві, пальчасті, перисті і роздільні листки, форма верхівки, основи і краю листкової пластинки, жилкування. Типи жилкування та їх характеристика.

Морфологічна різноманітність листків. Прості і складні листки, їх типи і характеристика.

Три формації листків. Гетерофілія і анізофілія. Тривалість життя листка. Листопад і його екологічне значення.

Анатомічна будова листка покритонасінних і голонасінних рослин.

Визначення та функції листка.

Листок (лат. folium, грец. phyllon) — бічний елемент пагона, що розташовується на стеблі. На відміну від таких вегетативних органів як корінь і стебло, листок є плагіотропним органом, який має обмежений ріст. Збільшення розмірів листка відбувається за рахунокінтеркалярного росту. Основні функції листка наступні:

1. фотосинтез;

2. транспірація;

3. дихання (газообмін);

4. здатність до вегетативного розмноження;

5. у листку відкладаються запасні поживні речовини.

Найголовнішою з перерахованих є перша — функція фотосинтезу, тобто утворення органічних речовин, в процесі чого звфільнюється кисень, необхідний для підтримання життя на нашій планеті.

Щоб усвідомити собі грандіозну роботу листкового апарату слід зазначити наступне: “Вся рослинність земної кулі на протязі року забирає з атмосфери біля 550 міліардів тон вуглекислого газу і повертає назад біля 400 міліардів тон кисню”. Цю роботу, в сосновному виконує листкова пластинка.

Онтогенез листка. Типи формування листкової пластинки.

Зачатки листків закладаються на конусі наростання у вигляді невеликих меристематичних горбочків, які спочатку ростуть у всіх напрямках. Слід зазначити, що у мохів, папоротей, хвощів і плаунів листки формуються з верхніх шарів меристеми конусу наростання, які називають тунікою, а у насінних (шпилькові, покритонасінні) у формуванні листка беруть участь і внутрішні шарип меристеми, або ж як їх ще називають шари корпусу. Зачаткові листки, так звані примордіальні листки, складаються з меристематичних клітин. На певному етапі розвитку зачатки майбутніх листків приступають до диференціації, внаслідок чого вони діляться на дві частини — верхню і нижню. З нижньої формуються нижні частини листка — прилистки і основа листка, а з верхньої – пластинка і черешок.

Причому, у різних рослин послідовність формування листкової пластинки неоднакова. Наприклад, у деяких представників зонтичних, бегонії та ін. утворення листкових горбочків на конусі наростання йде в акропеталдьному напрямку, при якому зачатки листочків у верхній частині конуса наростання молодші ніж у нижній. У таких рослин як пшениця, жито, ячмінь, овес, лілійні спостерігається зворотній спосіб закладання зачатків листків, який прийнято називати базипетальним, тобто зачатки в верхній частині конусу наростання старші, ніж у нижній.

При дивергентному способі листкові зачатки найстарші в середній частині (кульбаба), а при паралельному, який зустрічається у черемхи і тютюну — розвиток їх йде однаково.

Будова листка. Типи листків за наявністю або відсутністю їх елементів.

На певному етапі розвитку із зачатків формуються основні частини листка: листкова пластинка, листковий черешок і піхва. Проте, не у всіх рослин формуються листки з листковими черешками. В залежності від наявності листкового черешка розрізняють черешкові листки (у більшості рослин) і сидячі, коли листковий черешок відсутній. Сидячі листки мають односім’ядольні рослини, зокрема злаки. У таких рослин як жито, пшениця, кукурудза та ін. листок біля основи розширений і утворює ,так звану піхву, яка обгортає частину стебла, в якій кріпиться до нього листок. Крім цих основних органів листка у деяких рослин, наприклад, у гороху, верби, конюшини, братків, акакції білої та ін. на стеблі біля основи черешка утворюються маленькі листочкоподібні утвори, які називаються прилистками. Форма і розміри прилистків у різних рослин можуть бути різними. У акації білої прилистки виростають у вигляді колючок, а в чини та підмаренників вони досягають розмірів звичайних пластинок. Основна функція прилдистків полягає в тому, що вони захищають молоді бруньки. Тому після розпусканя бруньок у деяких рослин прилистки відпадають (бук, дуб, тополя, осика та ін.).

Прилистки мають діагностичне значення, оскільки вони розвиваються у представників певних груп. Вважають, що родини у представниківяких формуються прилистки знаходяться на низькому ступені розвитку порівняно до тих родин, у яких при листки відсутні.

Загальні закономірності морфологічної будови листка: лопатеві, пальчасті, перисті і роздільні листки, форма верхівки, основи і краю листкової пластинки, жилкування. Типи жилкування та їх характеристика.

Морфологічна різноманітність листків. Прості і складні листки, їх типи і характеристика.

Різноманітність листків у рослин дуже велика. Всю різноманітність форм листків поділяють на дві олсновні групи: прості листки, які складаються з однієї листкової пластинки і черешка і складні, які складаються з кількох листкових пластинок на черешку.

Поиск по сайту: