Самоврядування меншин в Угорщині

Поточний стан меншин і корінних народів

Станом на сьогодні в Угорщині офіційно визнано 13 національних меншин. Вони можуть користуватися особливими правами, передбаченими для національних меншин (Закон № LXXVII/199. Фінансування виділяється з національного бюджету і становить приблизно 0,1% державного бюджету.

Статистики щодо представлення національних меншин в Парламенті та органах місцевого самоврядування не існує, однак практика свідчить, що вони представлені недостатньо. Не існує ніяких цифр про кількість меншин в парламентах або комітетах. Однак меншини, здавалося, не бути добре представлені. Відомо, що в угорській делегації у Європейському Парламенті є двоє представників ромів.

Відповідно до Конституційного Акту щодо національних меншин, члени національної меншини обирають своїх представників з метою сприяння, збереження і захисту позицій національних меншин у суспільстві, і для того, щоб брати участь у громадському житті та діяльності місцевих адміністрацій та органах місцевого самоврядування.

Рада національних меншин

• Стежить за станом справ у питаннях здійснення і захисту свобод, гарантованих Конституцією, законом та іншими нормативними актами і прав етнічних і національних громад або меншин;
• Стимулює, підтримує і пропонує заходи, пов'язані зі здійсненням прав національних меншин на території округу;
• Обговорює ініціативи та пропозиції важливі для меншин шляхом делегування представників до окружних Рад;
• Одержує і розглядає поради та думки представників національних меншин, що стосуються проектів програм та загальних актів, що регулюють права і свободи національних меншин;
• Обговорює програми і спільні акти, які регулюють питання, важливі для національних меншин шляхом делегування представників до окружних Рад;
• Займається моніторингом відносин між Радами, тобто представників національних меншин та органів місцевого самоврядування; пропонує заходи щодо їх поліпшення;
• Формулює претензій щодо фінансування Ради та представників національних меншин за рахунок бюджетних; звітує про витрати цих коштів;
• Виконує інші справи важливі для просування та реалізації прав національних меншин на території округу.

Самоврядування меншин в Угорщині

У 1993 році створена система Груп з Прав Меншин - ГПМ (Minority Rights Group – MSG), яка дозволяє будь-якій з 13 визнаних меншин встановлювати місцеві, регіональні та національні самоврядування.

Ці виборні органи мають право паралельно з основними органами місцевого самоврядування приймати рішення в галузі місцевого утворення, використання мови в державних установах, друкованих та електронних ЗМІ, а також захисту їх традицій і культури. Представники місцевих ГПМ мають право вносити зауваження з усіх питань державної політики через гарантований доступ до засідань комітетів місцевих рад. Наприклад, у 2006 році було сформульовано1118 заяв циганською ГПМ. Безумовно, існують і проблеми у системі ГПМ

До них можна віднести незрозумілий розподіл компетенції, відсутність диференціації між різними потребами меншин, недоліки у фінансуванні, недоліки виборчого права незалежно від етнічної приналежності.

У 2005 році після кількох років переговорів, угорський парламент прийняв ряд поправок до системи ГМП для вирішення деяких з цих проблем. Зміни включали в себе уточнення компетенції самоврядування і стосунків з місцевими органами влади, а також установи додаткової прозорості та фінансових механізмів нагляду та повітових ГМП. Зміни також спробували виправити проблеми ГМП у питаннях виборів, коли громадяни заявляють про свою етнічну приналежність лише для того, щоб збільшити кількість голосів під час виборів до місцевого самоврядування меншин. Згідно з цим законом, ті, хто вирішив брати участь у виборах ГМП, повинні зареєструватися у керівника місцевого відділення виборів і заявити про свою етнічну ідентичність Хоча після виборів деякі лідери меншин заявили, що, незважаючи на нові положення, система як і раніше порушуються. Наприклад, українські інструкції ГМП. Підраховано, що близько однієї третини їх виборних органів не мали нічого спільного з українською меншістю.

Угорщина є невеликою країною з давньою історією – це маленька країна із великою ромською меншиною. Хоча ромське / циганське населення живе практично в кожній країні Європи, Угорщина є першою державою, яка спромоглася створити загальнонаціональну мережу визнаних законом публічних, фінансованих та всезагально обраних інституцій, які представляли інтереси циганів.

У квітні 1995 року в Угорщині на чотири роки було обрано членів Національного циганського самоврядного уряду (НЦСУ). Цей крок вивів Угорщину в авангард країн, котрі прагнуть надавати реальну допомогу ромському населенню, щоб забезпечити йому можливість представляти свої інтереси через спеціальні політичні механізми.

Починаючи від 80-х років стан справ ромів в Угорщині можна було охарактеризувати за двома основними ознаками. З одного боку, у 1985 році відбувся безпрецедентний вихід політики циганської спільноти на громадсько-політичну арену через Національну циганську раду, що передбачало однозначне визнання ромів в якості етнічної спільноти, котра претендує на захист своїх прав. Паралельно було створено близько сотні саморганізованих циганських груп. Однак, з іншого боку, – спостерігалося значне падіння рівня життя та можливості працевлаштування для більшості ромів, разом з якими зростали соціальна упередженість і навіть відверта дискримінація циган в угорському суспільстві. Таким чином, ромські представницькі органи виявилися неспроможними захистити інтереси більшості ромів, оскільки вони були слабшими від тих сил, з якими їм доводилося змагатися за суспільні ресурси.

Водночас, віддаючи належне унікальності угорської ініціативи, а також важливості системи самоуправління меншини не тільки для ромів, а й для всього суспільства, ця праця досліджує діяльність Національного циганського самоврядного уряду у контексті розвитку ромів як нового політичного фактору Угорщини.Читать целиком:http://dialogs.org.ua/ru/cross/page9153.html

Поиск по сайту: