Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Організаційно-функціональні принципи правосуддя



1)Принцип здійснення правосуддя виключно судами.

Конституцією України у ст.124 визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функ­цій судів, а також привласнення цих функцій іншими органа­ми чи посадовими особами не допускаються.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кри­мінального, а також конституційного судочинства.

Правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Правосуддя є методом здійснення правозахисної функції держави.

Правосуддям у цивільних справах є розгляд та вирішення судами у встановленій законом процесуальній формі конкрет­них цивільних справ з винесенням у них законних, обґрунто­ваних та справедливих судових рішень.

Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і гос­подарських правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі за­конів України шляхом застосування, зокрема, методів арбітрування.

2)Принцип незалежності суддів та підкорення їх лише закону закріплено у ч. І ст.129 Конституції України, за якою судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються ли­ше закону.

Незалежність суддів полягає:

- в незалежності кожного судді під час розгляду та вирі­шення справи від думки інших суддів, що входять до складу суду, який розглядає справу.

- в незалежності від осіб, які беруть участь у справі.

- в незалежності від висновків, наданих певними органами та особами.

- в незалежності від судів вищестоящих інстанцій.

- в незалежності від державних органів, громадських орга­нізацій, посадових осіб та окремих громадян.

Підкорення суддів закону означає, що судді вирі­шують справи відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Незалежність суддів забезпечується політичними, еко­номічними, правовими гарантіями.

До політичних гарантій суддів належать ті положення, що забороняють суддям входити до політичних партій та профспі­лок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат.

Економічними гарантіями незалежності суддів є положен­ня, що надають суддям матеріальне та соціально-побутове за­безпечення, безоплатне забезпечення благоустроєним житлом та інші соціальні пільги.

Юридичними гарантіями незалежності суддів є встановле­ний законом порядок здійснення правосуддя, встановлений порядок добору суддів на посаду та наділення їх повноважен­нями, право судді на відставку.

Незалежність суддів гарантується недоторканністю особи судді.

3)Принцип колегіального та одноособового розгляду справи закріплено у ч.2 ст.129 Конституції України, згідно з якою судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Суд першої інстанції розглядає цивільні справи одноособо­во суддею, який є головуючим і діє від імені суду. Колегіально у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді, у суді першої інстанції розглядаються справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної осо­би недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізич­ної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи ого­лошення її померлою; усиновлення, надання особі психіат­ричної допомоги в примусовому порядку, обов'язкову госпіта­лізацію до протитуберкульозного закладу.

Колегіальність забезпечує можливість ретельного дослід­ження всіх доказів, правильної та всебічної їх оцінки та ухва­лення законного та обґрунтованого рішення у справі.

В судах апеляційної інстанції цивільні справи розгляда­ються колегією у складі трьох суддів, один з яких є головую­чим.

У суді касаційної інстанції цивільні справи розглядаються колегією у складі п'яти суддів.

4)Принцип рівності громадян перед законом та судомє конституційним та означає, що громадяни мають рівні конс­титуційні права і свободи та є рівними перед законом (ст.24 Конституції України). Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походжен­ня, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожний суб'єкт у цивільному процесі займає своє процесу­альне становище - позивача, відповідача, третьої особи, ко­жен з яких наділяється комплексом процесуальних прав та обов'язків.

5)Принцип гласності народу. Пункт 7 ч. 3 ст.129 Конституції України проголошує, що гласність судового процесу та його повне фіксування техніч­ними засобами є однією з основних засад судочинства.

Під принципом гласності в цивільному процесі розумі­ється вільний доступ до залу судових засідань всіх грома­дян, що мають бажання бути присутніми під час розгляду цивільної справи.

Розгляд справ у всіх судах проводиться відкрито. Відкри­тий розгляд справ позитивно впливає на суддів з точки зору публічного контролю, а особи, які беруть участь у справі, мо­жуть знати все, що відбувається у судовому засіданні, оскіль­ки процесуальні дії здійснюються у їх присутності.

Учасники цивільного процесу та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові записи, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої.

6)Принцип публічності полягає в участі державних орга­нів під час здійснення правосуддя в цивільних справах, що ха­рактеризує їх процесуальну діяльність від імені або в інтере­сах держави або суспільних інтересах.

Публічний характер мають насамперед повноваження су­ду, що здійснює правосуддя в цивільних справах, ухвалює су­дове рішення по суті заявлених позовних вимог. Суд здійснює керівництво процесом розгляду справи, забезпечує додержан­ня послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками процесу їх процесуальних прав і вико­нання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забез­печення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обста­вин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

7)Принцип державної мови судочинства. Згідно з ч. 1ст. 7ЦПК цивільне судочинство здійснюється державною мовою.

Конституцією України в ст.10 встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова, всебічний розвиток і функ­ціонування якої в усіх сферах суспільного життя забезпечу­ється державою на всій території України.

Особи, які беруть участь у справі і не володіють або недос­татньо володіють державною мовою, мають право робити зая­ви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють.

Особам, які беруть участь у справі та не володіють держав­ною мовою або володіють нею недостатньо, забезпечується участь у справі перекладача, який допускається до справи за заявою особи, що потребує перекладача, за ухвалою суду.

Це означає, що суд, здійснюючи правосуддя, має вести про­цес українською мовою. Дане правило є імперативним саме для суду (судді), що розглядає справу.

Судові документи складаються державною мовою.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.