Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності ст256. Відмінність від співучасті у створенні злочинної організації

1. Ті самі дії, вчинені службовою особою або повторно, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років із позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

1. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності є найбільш небезпечним самостійним злочинним видом причетності до злочину, пе­редбаченого ст. 255 КК. Ці дії пов’язані з вчиненням злочину, зазначеного у ст. 255 КК, але не є співучастю в ньому.

2. Небезпечність сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх зло­чинної діяльності полягає в тому, що створюються сприятливі умови для існування злочинних організацій і вчинення ними тяжких злочинів, ускладнюється їх своєчасне розкриття і припинення функціонування, викриття, затримання та покарання учасни­ків злочинної діяльності тощо.

3. Об’єктивна сторона злочину полягає у двох формах: 1) заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів; 2) заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності. Заздалегідь обіцяне вчинення цих дій утворює собою співучасть у злочині, передбаченому ст. 255 КК (див. коментар до ч. 5 ст. 27 КК).

4. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності означає надання їм допомоги, підтримки, створення відповідних сприятливих умов для подальшого здійснення їх злочинної діяльності та її приховування.

5. Способами цієї форми скоєння злочину є надання учасникам злочинних орга­нізацій приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей або цінних паперів. Винний забезпечує можливість учасникам злочинної організації мати зазначені предмети, користуватися ними тощо.

6. Здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинних організацій, означає підготовку та забезпечення можливості злочинної діяльності учасників злочинних організацій. Наприклад, будівництво жит­ла та інших приміщень для учасників злочинної організації, переміщення людей, пов’ язаних зі злочинною організацією, організація практичних тренувань учасників злочинної організації або участь у них, консультування та інші форми економічного або будь-якого іншого співробітництва, допомоги.

7. Якщо сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної ді­яльності здійснюється у спосіб, який сам по собі має ознаки іншого складу злочину, вчинене підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів. Сприяння злочинній діяльнос­ті учасникам злочинних організацій та укриття винним здобутих ними предметів, зберігання яких карається саме по собі, підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів (наприклад, зберігання вибухових речовин).

8. Винний вступає у зв’язок з учасниками злочинної організації після її створення або після вчинення нею злочину, тобто сприяє злочинцям, особам, які вже вчинили злочин самостійно без сприяння винного.

9. Склад злочину формальний. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з указаних дій. Для кваліфікації цього злочину як закінченого не має значення, чи вдалося винному сприяти учасникам злочинної організації та укрити їх злочинну діяльність. Досить встановити, що дія була спрямована на здійснення тако­го сприяння.

10. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Якщо осо­ба своїми діями хоча об’єктивно і сприяла учасникам злочинних організацій або укривала їх злочинну діяльність, але не усвідомлювала характеру злочину і того, що вона має справу з учасниками злочинної організації, кваліфікація за ст. 256 КК ви­ключається. Тут можлива відповідальність за ст. 396 КК. Мотив і мета можуть бути різними і не є обов’ язковими ознаками складу цього злочину.

11. У статті 256 КК мова йде про заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам зло­чинної організації та укриття їх злочинної діяльності, тобто не обіцяне до закінчення (завершення) злочину. Якщо ж вчинення цих дій було обіцяне до початку або під час вчинення злочину, тобто до моменту вчинення учасниками злочинної організації зло­чину або до його закінчення, такі дії розглядаються як співучасть у скоєнні злочину у вигляді пособництва.

При цьому, якщо особа більш-менш постійно, систематично сприяє злочинній діяльності учасників злочинної організації та укриває їх злочинну діяльність, то по- собництво переростає в участь у злочинній організації. Тому про сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності можна говорити лише у разі заздалегідь не: обіцяного, не постійного, а тимчасового, разового зв’язку зі злочинною організацією (наприклад, приховування без попередньої змови майна, здобутого зло­чинною організацією шляхом вчинення нею тяжкого чи особливо тяжкого злочину).

1. Від співучасті у злочині, передбаченому ст. 255 КК, сприяння учасникам зло­чинних організацій та укриття їх злочинної діяльності відрізняється і тим, що винний сприяє учасникам злочинних організацій вчиненню злочинною організацією не кон­кретного злочину, як це має місце при співучасті у злочині, а взагалі злочинів, точно не визначених, не конкретизованих.

2. Суб’єкт злочину - будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку.

3. Кваліфікуючими ознаками злочину (обставинами, які обтяжують злочин) (ч. 2 ст. 256 КК) є: вчинення злочину службовою особою (див. коментар до пп. 1, 2 при­мітки до ст. 364 КК) або повторно (див. коментар до ч. 1 ст. 32 КК).

Поиск по сайту: